Перш ніж купити офшор, потенційні покупці зазвичай порівнюють умови різних компаній-продавців - так би мовити, "прицінюються". На цьому етапі у багатьох виникають одні й ті ж питання: чому ціни на класичні офшори такі різні? Фактично, вартість реєстрації такої компанії на сайтах конкурентів може відрізнятися у 5-10 разів. Заманливо низька ціна на офшорну компанію і раніше не віщувала нічого доброго, а за останні півтора року ситуація ускладнилася настільки, що сьогодні така покупка може обернутися кримінальним переслідуванням. В цьому блозі ми розберемося, що формує ціну офшору, яким чином продавцям вдається зменшити її та наскільки доречне тут прислів'я про "дешеву рибку" і "погану юшку".

Що входить до вартості офшорної компанії?

Реальна ціна офшору складається з трьох важливих складових, таких як:

  • Необхідний мінімум (собівартість). Сюди входять реєстрація компанії в держреєстрі, сплата держмита, базовий пакет документів, оформлення реєстраційної адреси, відкриття рахунку в місцевому банку, міжнародне пересилання документів та інші обов'язкові процедури.
  • Додаткові зручності. Додатково до вищезазначеного мінімуму покупцеві можуть знадобитися інші послуги, наприклад, створення сайту, віртуальний офіс, номінальний сервіс тощо.
  • Робота фахівців. Грамотний індивідуальний підхід компанії передбачає підбір юрисдикції з урахуванням Ваших потреб, підготовку документів, проведення консультацій із зарубіжними реєстраторами та банками. Все це вимагає часових і матеріальних витрат, а отже, і відповідної оплати. При цьому чим вище якість сервісу і рівень безпеки, тим більш обґрунтованою є висока вартість послуг компанії.

Скупий платить двічі: чому при дешевому офшорі можна переплатити?

Якщо невелику знижку (до 30%) можна пояснити особливими домовленостями між агентами або відсутністю номінального сервісу, то явна дешевизна повинна викликати побоювання. Як ми пояснювали вище, формування ціни є цілком обгрунтованим і очевидним. Якщо знехтувати будь-якою зі складових, Ви придбаєте не працюючий інструмент, а серйозні проблеми із законом. Розглянемо докладніше, яким чином продавцям вдається знизити ціну на реальну фірму. Існує кілька "класичних" ситуацій, пов'язаних із купівлею дешевого офшору.

  1. Один офшор - кілька власників. Низька вартість офшорної компанії може пояснюватися її одночасним продажем кільком клієнтам. Останні не знають один про одного і зі спокійною душею використовують офшор доти, поки в когось із них не виникають проблеми чи питання з податковими органами. Сьогодні такі махінації швидко розкриваються і тому зустрічаються вкрай рідко. Однак відверті шахраї, яким не важлива репутація, і в наш час таким промишляють.
  2. Неповний пакет документів або послуг. Як було зазначено вище, підготовка документації входить до собівартості офшору. Однак після оплати нерідко виявляється, що до оголошеної низької ціни не включено деякі важливі документи. Наприклад, банк може затребувати сертифікат Good Standing, про що продавець офшору повідомить клієнта вже постфактум, попросивши додаткову плату за оформлення документа. Реєстратор також може в цілях економії знехтувати конфіденційністю замовника і, замість того, щоб зареєструвати компанію на номінального акціонера, випустити акції безпосередньо на ім'я власника.
  3. Непрофесіоналізм агентів. Реєстратор може істотно скоротити витрати, залучаючи до роботи новачка або недосвідченого спеціаліста, який працює за "шаблоном". При цьому не буде враховано ні Ваші побажання, ні зміни в законодавстві, ні нові вимоги вибраних юрисдикції та банку. Наприклад, Вам можуть продати офшор у Панамі, не повідомивши, що з недавніх пір у державі запроваджено вимогу щодо звітності. За відсутності індивідуального підходу завдання, що виникають у процесі, а саме - поява запиту на додаткові документи, взаємодія з держорганами, зміна життєвих обставин та інше - не вирішуються або вирішуються неефективно.
  4. Неякісний номінальний сервіс. Для того, щоб про офшор складалося враження як про реальну компанію, номінальні співробітники повинні бути на зв'язку, своєчасно і ефективно реагувати на запити, підписувати документи тощо. Якщо це не так, підприємство викликає підозри. Сьогодні досить поширеним є масове використання одних і тих же номінальних співробітників у багатьох компаніях. При бажанні це неважко перевірити, особливо за наявності онлайн-сервісу, що дозволяє за прізвищем людини знайти всі компанії, в яких вона займає посаду директора (як у Великобританії). Для максимального здешевлення послуги шахрайські компанії можуть вдаватися до використання замість професійного номіналу:
    • документів померлих або неіснуючих осіб;
    • осіб без визначеного місця проживання;
    • сторонніх осіб без їх відома.

    Само собою зрозуміло, що в таких випадках документи підробляються. Перший же офіційний запит на адресу компанії спричинить проблеми із правоохоронними органами.

  5. Шахрайство при здачі звітності. Такий поворот представляє для клієнта найбільшу небезпеку. Більшістю юрисдикцій сьогодні встановлені певні вимоги щодо подання звітності. Найчастіше махінації провертаються у державах, де є повна (активна) і так звана "спрощена" (пасивна) системи звітності. Останній варіант значно дешевше, але підходить для певного переліку компаній. Які підводні камені можуть чекати на покупця? По-перше, клієнта можуть просто не повідомити про необхідність здавати звітність або й зовсім запевнити у відсутності такої вимоги. Консультант також може включити до вартості повну звітність, а за фактом здавати пасивну, хоча діяльність компанії цілком активна. Такі "скелети в шафі" рано чи пізно виявляються, і одного “чудового” дня власник офшору отримає повідомлення від податкової служби або іншого контролюючого органу.

Як захистити себе та свій бізнес при купівлі офшору?

Навіть якщо не брати до уваги шахраїв, занадто дешеві юрисдикції становлять небезпеку через свою погану репутацію. Одна з перших проблем, з якою Ви зіткнетеся - неможливість відкрити банківський рахунок. Крім того, відсталі країни не забезпечують належного IT-захисту, тому злам їх уразливих систем і сайтів для досвідчених шахраїв - справа нехитра. Якщо Ви дбаєте про свою репутацію, не варто нехтувати й авторитетом юрисдикції при купівлі офшору. За останні кілька років тенденції на офшорному ринку змінилися: посилилося законодавство, багато країн почали автоматичний обмін фінансовою і податковою інформацією та ввели відкриті реєстри бенефіціарних власників. Дотримання нових стандартів дозволило державам зберегти міжнародну репутацію, але при цьому вони змушені пред'являти підвищені вимоги щодо реєстрації компаній, проводити due diligence, запитувати додаткові документи, впроваджувати нові реєстри та інше. Все це пов'язано з підвищенням витрат, а отже, в кінцевому підсумку, і зі збільшенням собівартості відкриття фірми. Зважаючи на викладене, клієнт повинен тверезо оцінювати ситуацію на ринку і не чекати, що за 500 доларів отримає "all inclusive" без купи проблем із законом на додачу.

Слідом за введенням публічного реєстру осіб з істотним контролем для британських компаній та LLP (із квітня 2016 року), а також для шотландських партнерств (із червня 2017 року) деякі британські залежні території під тиском самої Великобританії створили аналогічні реєстри/бази даних. Однак ці централізовані реєстри будуть закритими, і доступ до них матимуть лише британські компетентні органи і тільки за попереднім запитом. Таке рішення стало компромісним після багаторічних переговорів і непорозумінь, оскільки заморські території, хоча частково й підкоряються закону Великобританії, все ж є самоврядними. З одного боку, доступ до цих закритих реєстрів/баз даних дасть можливість правоохоронним органам Великобританії відстежувати ухилення від сплати податків, а також терористів і злочинців, що приховуються за анонімними компаніями. А з іншого боку, це поставить крапку на вимогах про запровадження відкритих реєстрів бенефіціарів у частково підконтрольних Великобританії державах. Серед таких держав Кайманові острови, Британські Віргінські острови, Острів Мен, Бермуди, Гернсі, Джерсі тощо. Оскільки у наших клієнтів найбільшою популярністю серед офшорних юрисдикцій користуються Британські Віргінські острови (далі – БВО), розглянемо законодавчі зміни у зв'язку з досягнутими з Великобританією угодами.

Отже, після обміну офіційними повідомленнями між урядами БВО та Великобританії 12 червня 2017 р. було прийнято, а з 30 червня 2017 року набрав чинності Закон про безпечну пошукову систему бенефіціарних власників (Beneficial Ownership Secure Search System, далі - BOSS). У відповідності з цим законом на даний момент на БВО ведеться робота зі створення центральної бази даних (сервера), де буде міститися вся інформація та підтверджуючі документи про бенефіціарних власників корпоративних суб'єктів та юридичних осіб, зареєстрованих у даній юрисдикції. Цю базу даних буде використано для сприяння ефективній передачі інформації про кінцевих бенефіціарних власників компетентними органами БВО за запитом уповноваженого правоохоронного органу Великобританії.

Бенефіціарного власника у Законі про BOSS визначено як фізичну особу, яка в кінцевому рахунку володіє або контролює прямо чи опосередковано 25% або більше акцій або прав голосу юридичної особи. Слід, однак, відзначити, що, хоча для цілей законодавства BOSS для вимоги про подання звітності про бенефіціарного власника встановлено поріг володіння в розмірі 25% або більше, в іншому законодавстві БВО про протидію тероризму та відмиванню грошей його встановлено в розмірі більше 10%. А це означає, що реєстраційний агент може запросити інформацію про всіх осіб, що контролюють понад 10% акцій компанії. Розкриттю підлягає інформація про довірчого керуючого або іншу особу, яка контролює зазначені правовідносини, а також інформація про засновника або іншу особу, з якою укладено номінальну угоду.

Закон про BOSS дозволяє кожному Зареєстрованому агенту створювати власні бази даних для зберігання інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, які, в свою чергу, будуть доступні посадовим особам одного з таких уповноважених компетентних органів:

  • Агентство фінансових розслідувань;
  • Комісія з фінансових послуг;
  • Міжнародне податкове управління;
  • Палата Генерального прокурора.

Закон про BOSS вимагає надавати щодо кожного бенефіціарного власника наступну інформацію:

  • ім'я;
  • адреса проживання,
  • дата народження,
  • громадянство.

У Законі також перераховано вимоги щодо зберігання інформації в BOSS. Також встановлено вимоги до актуальності даних у BOSS. Компанії зобов'язані повідомляти зареєстрованого агента про зміни у бенефіціарній власності або в інформації про бенефіціарних власників, передбаченій законом для подання, протягом 15 днів із моменту отримання відомостей про такі зміни із зазначенням дати цих змін. Після цього зареєстрований агент повинен вжити всі необхідні заходи для оновлення системи BOSS протягом 15 днів після отримання повідомлення про зміни.

За невідповідність цим вимогам Законом встановлені суворі заходи покарання як для компаній, так і для зареєстрованих агентів. Суворе покарання для реєстраційних агентів (штраф або тюремне ув'язнення) передбачено також за надання завідомо неправдивої інформації, що стосується корпоративної юридичної особи, так як це вважається злочином. На завершення хочемо зазначити, що БВО уклали низку угод про обмін податковою інформацією ще й з іншими країнами. Крім того, інформація про бенефіціарних власників завжди була доступною для компетентних органів, що подали відповідний запит до відповідного органу БВО. А це означає, що БВО, як і інші офшорні юрисдикції, рухаються до прозорості семимильними кроками, а офшорні компанії поступово втрачають свою анонімність.

Партнер компанії Finance Business Service Юрій Красильников і фахівець із податкових спорів Ролан Бондарець відвідали V Міжнародний податковий форум, який відбувся 13 квітня 2018 року. У цьому блозі ми розповімо про те, як проходив захід, які питання найбільш активно обговорювалися учасниками, які тези було озвучено спікерами, а також поділимося власними роздумами. Спікерами виступили представники бізнесу, представники законодавчої, виконавчої та судової влади, а також фахівці у сфері оподаткування. В рамках Форуму обговорювалися багато цікавих та актуальних для України питань.

На початку заходу Альгірдас Шемета – бізнес-омбудсмен в Україні – нагадав причини, які обумовили появу плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), та його суть. «Заофшоризованість» світового бізнесу стала каталізатором світової економічної кризи 2008-2009 років. Саме це і спонукало ОЕСР виявляти основні причини кризи та вишукувати й розробляти методи її запобігання в майбутньому. Фактично, BEPS з’явився як захисний механізм для запобігання від ухилення сплати податків, суть якого зводиться до того, що компанії мають оподатковуватися саме там, де вони реально проводять свою діяльність, а не переносити об’єкти оподаткування в ті держави та території, які дозволяють його уникнути або мінімізувати. Тобто побудова холдингів та бізнес-моделей не повинна мати єдиною метою отримання податкових пільг.

Ні для кого не секрет, що бізнесу в Україні дуже важко отримати доступ до грошових коштів для розвитку. А тому досить жвавою дискусією обернулося питання появи в Україні «податку на виведений капітал», який має замінити собою «податок на прибуток». Суть «податку на виведений капітал» зводиться до того, що, доки прибуток, отриманий підприємством, не буде виводитися з бізнесу, він не оподатковується. А відтак підприємство може вкладати ці кошти у власний розвиток. І, як вірно зазначив один із учасників Форуму, цей закон стосується не стільки податків, скільки можливостей бізнесу. Так, дійсно, введення цього податку замість податку на прибуток містить у собі певні ризики та навантаження на бюджет країни. Але слід мати на увазі, що така суттєва зміна в системі оподаткування розрахована не на миттєву вигоду, а на довгостроковий і цілеспрямований розвиток бізнесу та економіки держави в цілому. При цьому Україна не є новатором введення такого податку, адже він уже застосовується в Естонії, Латвії та Грузії. Державні органи посилаються на те, що введення «податку на виведений капітал» потягне за собою ненадходження до бюджету близько 30-50 мільярдів гривень, тобто доведеться вишукувати компенсатори додаткових надходжень до бюджету, тим самим натякаючи на введення додаткових податків або збільшення базових ставок уже існуючих. Але з цього приводу можна зауважити, що компенсаторами можуть виступати не лише додаткові джерела надходження до бюджету, але і зменшення витрат із нього. Зокрема, відомо, що штат чиновників усіх рівнів невиправдано розширено, і бюджетні видатки на його утримання невиправдано великі. Чому б саме в цій частині не скоротити видатки й не надати можливість бізнесу розвиватися та укріплювати економіку країни!? Між іншим, чимало країн пішли саме цим шляхом.

Під час виступу було звернено увагу на те, що в законопроектах, які є на сьогодні, пропонується ввести таке поняття як «операції, прирівняні до операцій із виводу капіталу». Зокрема, до таких операцій хочуть віднести:

  • виплату процентів нерезиденту-пов’язаній особі або зареєстрованому на низькооподаткованій території;
  • передачу товару без оплати неплатнику податку на виведений капітал;
  • фінансову допомогу неплатнику податку на виведений капітал, яка не повертається протягом 12 місяців;
  • перерахування коштів з українського рахунку на зарубіжний рахунок неплатнику податку на виведений капітал для придбання майна у нерезидента;
  • погашення боргового зобов’язання за договором із нерезидентом, виконання якого не призводить до отримання коштів на рахунки в українських банках або отримання майна;
  • інвестування за кордон;
  • придбання робіт (послуг) у нерезидента з оплатою, але без отримання робіт (послуг) у строк 360 днів;
  • виплату неприбутковій організації для цілей, інших ніж передбачені податковим кодексом України, або у розмірі більше 0,5% від чистого доходу.

Незважаючи на те, що введення «податку на виведений капітал» має стати дуже сильним поштовхом для розвитку бізнесу, в Україні вже кілька років розмови навколо нього так і залишаються розмовами. Однак оптимістично налаштовані учасники Форуму вважають, що даний закон буде прийнято у найближчий час і запрацює вже з 2019 року. Григол Катамадзе – президент Асоціації платників податків України – звернув увагу на те, що за останні роки в Україні кардинальних змін для спрощення ведення бізнесу майже не відбулося. Він справедливо зазначив, що така кількість змін у податковому законодавстві, як в Україні, не має місця в інших країнах. І це не йде на користь ані Україні, ані платникам податків. Як показує практика, в країнах, у яких податкове законодавство нестабільне та непрогнозоване, залучення інвестицій майже не відбувається. Адже інвестори не можуть дозволити собі нести невиправдані ризики, пов’язані з такими різкими та хаотичними змінами в законах. Щоб виправити ситуацію, на переконання учасників Форуму, закон «про виведений капітал» все ж таки має бути прийнято. Крім того, не зайвим буде і приєднатися до світових тенденцій у сфері оподаткування. Так, нагальною потребою є уніфікація податкових правил, а також запровадження мораторію на внесення змін до податкового законодавства, принаймні, на три роки.

Окремим питанням Форуму були «нульове декларування» та «податкова амністія». З цього приводу думки учасників заходу поділилися. Одні стверджували, що має відбутися повна «податкова амністія» шляхом декларування всього майна (в тому числі грошових коштів) і гарантування з боку держави не застосування адміністративної та кримінальної відповідальності. Інші не менш справедливо та обґрунтовано стверджували, що до депутатів та державних чиновників «нульове декларування» та «податкову амністію» застосовувати не можна. Також виникло питання, чи має це бути саме «нульове декларування», або має застосовуватися якась мінімальна фіксована ставка податку. З цього приводу наводилися приклади держав, які через це вже пройшли. Справедливим буде відзначити, що в кожній країні, яка пройшла через «нульове декларування», результати були неоднаковими, як неоднаковим був і очікуваний економічний ефект.

А тому до питання «нульового декларування» та «податкової амністії» потрібно підходити вкрай виважено, щоб, з одного боку, не легалізувати майно та грошові кошти, набуті явно злочинним шляхом, а з іншого боку, повернути довіру людей до державного інституту оподаткування, звернувши увагу на його важливість та необхідність. Ще одним питанням, яке обговорювалося досить жваво, було створення «національного бюро фінансової безпеки», тобто органу, який би займався саме розслідуванням економічних та фінансових злочинів.

Тезами, які звучали від представника законодавчої влади щодо створення «національного бюро фінансової безпеки», були:

  • стовідсоткова заборона залучення до роботи в новому органі «старих» працівників правоохоронних органів;
  • відсутність своєї служби фізичного захисту;
  • це має бути єдиний орган, що розслідує економічні злочини.

Досить серйозній критиці піддалися законопроекти щодо створення цього органу. І дійсно, викликає подив надання такому органу прав на направлення будь-яких запитів відносно фізичних та юридичних осіб без відкриття кримінального провадження, права на збір біометричних даних, доступ до списків виборців. Тобто, здається, що автори законопроектів не зовсім розуміють, що таке аналітична робота органу, який здійснює розслідування економічних злочинів. Учасники заходу висловили свої побоювання з приводу того, що новостворений орган буде тією ж самою податковою міліцією, але з набагато більшими повноваженнями, що, у свою чергу, може вкотре призвести до зловживання працівників своїми правами та порушень прав платників податків. Певну частину Форуму було присвячено питанню податкового консалтингу. З цього питання проводилася паралель між країнами, в яких діє усталена практика податкового законодавства, та Україною. На жаль, наша країна на даному етапі розвитку суттєво програє у питаннях як податкового консалтингу, так і податкового планування. Зверталася увага на те, що при плануванні бізнесу податкові консультанти країн із усталеною практикою податкового законодавства можуть розробляти схеми бізнесу до 6 місяців, але така схема майже беззмінно працюватиме багато років. В Україні, на жаль, таке поки що неможливо, адже щорічні (а подекуди й частіші) зміни в податковому законодавстві не дають змогу здійснювати такі планування.

В цій же сесії Форуму обговорювалося таке начебто просте та врегульоване питання як отримання індивідуальної податкової консультації. Але і тут, як показує практика, податкові органи досить часто формально відносяться до таких запитів платників податків. І в тому випадку, коли в запиті на отримання індивідуальної податкової консультації знаходять певні формальні недоліки, контролюючі органи розглядають їх у рамках звернення громадян і надають відповідь, яка не є індивідуальною податковою консультацією. Наслідком цього є позбавлення можливості посилатися на таку відповідь як на офіційну позицію контролюючого органу щодо певної ситуації при можливому податковому спорі. Окремо хочемо звернути увагу на те, що індивідуальна податкова консультація має бути зареєстрована у відповідному реєстрі, який розміщується на офіційному сайті ДФС. Зважаючи на таку стрімку та непрогнозовану зміну податкового законодавства, логічним є те, що судові спори між бізнесом та контролюючим органом не лише не зменшуються, а й усе більше набирають обертів. За статистикою, на кінець березня 2018 року в провадженні Верховного Суду 42% усіх справ складають податкові спори, причому, за деякими даними, контролюючі органи програють понад 70% усіх судових спорів. У зв’язку з цим, бізнес поки що має надію, що Верховний Суд все ж таки уніфікує судову практику із податкових спорів, відійде від тих ганебних та необґрунтованих позицій Верховного Суду України, які ставлять платників податків у залежність від правомірної/неправомірної поведінки своїх контрагентів, та, нарешті, вживе заходи для повернення довіри до правосуддя.


Що важливо знати, вибираючи іноземний банк у 2018 році

Останнім часом усе більша кількість громадян, стурбованих своїм майбутнім, майбутнім своєї сім'ї чи бізнесу, стикаються з питанням: чи можна відкрити рахунок у зарубіжному банку і що для цього потрібно зробити? Вибрати для цього європейський, офшорний банк і т. д.? Так склалося (й іноді це цілком обґрунтовано), що довіра до іноземного банку вища, ніж до місцевих установ, а отримання, наприклад, кредиту можливе на більш вигідних умовах, ніж в українських банках і, до того ж, у багатьох є бажання зберегти конфіденційність своїх фактичних доходів.

Незалежно від того, бажаєте Ви відкрити іноземний банківський рахунок онлайн в офшорній або в оншорной юрисдикції, при виборі банку необхідно розглянути та проаналізувати цілий ряд аспектів. Саме тому компанія Finance Business Service працює більше ніж зі 100 банками по всьому світу. Ми ставимо тільки дійсно необхідні питання у процесі вибору банків для наших клієнтів.

Сучасна ситуація в банківській сфері показує, що все частіше фінансові установи стикаються з проблемами несподіваної втрати кореспондентських рахунків у доларах США. Взагалі, США — лише частина глобального тиску на міжнародний банківський сектор: не варто забувати і про програму ОЕСР з автоматичного обміну інформацією, і про керівництво BEPS. Складність автоматичного обміну для міжнародних банків полягає не тільки в ризику втрати значної кількості клієнтів, але і в розумінні, що й кому надавати в рамках обміну. Напруженість у банківському секторі чітко простежується через ускладнення процесів відкриття рахунків та побудову довгострокового співробітництва, на які безпосередньо впливають фінансові регулятори міжнародних банків.

У такій ситуації реальна диверсифікація ризиків можлива виключно за умови, що Ви матимете запасний іноземний банківський рахунок. Тут же варто згадати ризики володіння банківським рахунком тільки в одній країні. Яскравими прикладами є хакерські атаки на фінансові установи різних країн, мінлива політика центробанків, часто орієнтована на зменшення кількості фінансових установ у країні тощо. Основні критерії вибору банку

  1. Перед вибором найбільш підходящого банку для відкриття рахунку Вам у першу чергу слід визначити ті цілі, яких необхідно досягти з використанням цього рахунку. Адже вони можуть бути найрізноманітнішими:
    • заощадження власних коштів;
    • приватне інвестування власних коштів;
    • заробіток в Інтернеті або онлайн-торгівля;
    • продаж товарів і послуг іноземним партнерам тощо.

    Якщо мета відкриття рахунку - стандартна комерційна діяльність із великою кількістю вступників та вихідних платежів, то найбільш важливими критеріями вибору банку будуть швидкість здійснюваних банком перерахувань і зручність управління рахунком; зокрема - наявність системи дистанційного управління рахунком (інтернет-банк), а також середня вартість однієї транзакції. Важливо уточнювати також, чи працює банк із потрібним Вам переліком валют. У випадку, коли основним завданням відкриття рахунку є збереження вже зароблених підприємцем фінансових ресурсів, зазвичай увага приділяється рейтингу надійності банку. В банках високої категорії надійності ("АА" і вище) відсотки за вкладом будуть порівняно невисокі, що обумовлено консервативною інвестиційною політикою банків цієї групи. Якщо підприємець ставить питання про те, щоб його вільні, незадіяні в основному бізнесі кошти продовжували "працювати", створюючи додатковий дохід, тоді слід розглядати варіант відкриття рахунку в одному з інвестиційних банків, які професійно розміщують кошти клієнта на міжнародних фондових ринках, отримуючи порівняно вищий процентний дохід.

  2. Чи існує необхідність поїздки в банк для відкриття рахунку? Багато клієнтів воліють відкривати рахунок без виїзду в банк. Відкриття рахунків дистанційно можливе при дотриманні певних вимог банку. Також у деяких випадках Ви повинні бути готові до можливої необхідності зустрічі з представником банку в Києві або в одному з регіональних представництв банку, наприклад, у Європі (залежить від банку).
  3. Тарифи, вартість обслуговування, наявність необхідних банківських продуктів. При аналізі тарифних ставок варто обов'язково звертати увагу на наявність додаткових комісій банку, наприклад, за розгляд пакету документів для відкриття рахунку тощо. При цьому важливо уточнювати подальшу долю цих ресурсів, якщо, не приведи Господь, банк відмовить у відкритті рахунку – так як тарифами банків може бути передбачено, що ці комісії не повертаються. Банки Європи (Ліхтенштейну, Швейцарії, Австрії тощо) з репутацією респектабельних і надійних - в основному відносяться до ощадних. Тарифи на обслуговування у них на порядок вищі, ніж у комерційних банках із пріоритетною ставкою на проведення розрахункових операцій. Наявність певних банківських продуктів іноді може стати ключовим фактором при виборі банку. Деякі банки пропонують випуск карток, які не містять імені власника, окремі карти вимагають спеціального переказу з рахунка, інші прив'язуються безпосередньо до рахунку тощо. Брокерські рахунки знадобляться для угод із цінними паперами, FOREX-рахунки – для операцій на ринках іноземних валют.
  4. Ви хочете надати банку мінімум інформації про себе та свій бізнес? Загальні тренди у світовій фінансовій системі такі, що практично всі банки зараз запитують багато детальної інформації про бізнес і його кінцевих бенефіціарів. Банки змушені виконувати вимоги, покладені на них законодавством, інакше вони можуть зазнати катастрофічних сум штрафів, залишитися без ліцензії... Список можна продовжувати. Будьте дуже обережні, якщо Ваш консультант/юрист рекомендує працювати з банком, аргументуючи це тим, що «цей банк нічого не питає». Є великий ризик того, що потім Ви будете шукати фахівців, щоб повернути свої гроші, зароблені роками важкої праці.
  5. Банківська таємниця. Якщо для Вас та Вашого бізнесу це один із основних критеріїв, то при виборі банку:
    • зверніть увагу на міжнародні угоди юрисдикції, в якій зареєстровано банк, про взаємну допомогу та видачу інформації іншим країнам;
    • обирайте країну з високими стандартами банківської таємниці та суворими законами щодо розголошення банківської таємниці (Швейцарія, Кайманові острови, Гонконг, Сінгапур тощо).
  6. Наявність у банку персоналу зі знанням російської мови, російськомовного інтернет-банкінгу, технічної підтримки російською мовою. Для багатьох клієнтів це важливий момент.

Висновки
Хотілося б вірити, що, готуючись відкрити рахунок в іноземному банку, потенційний клієнт сам обирає свій банк. Але реалії такі, що у банкінгу для нерезидентів все з точністю до навпаки. Відкривати чи не відкривати Вам як нерезиденту рахунок – рішення завжди приймає банк. І він не ризикуватиме існуючою клієнтською базою, ліцензією, свободою керівників банку та Compliance офіцерів, адже вони відповідають (аж до своєї волі) за те, щоб ризикові та проблемні клієнти не увійшли до числа клієнтів банку. У банків є свій і часто досить розпливчастий список характеристик, які спочатку повинні бути притаманні потенційному клієнту-нерезиденту. Компанія Finance Business Service готова надати Вам допомогу та взяти кропітку й об'ємну роботу на себе. Для професійного вибору іноземного банку для відкриття рахунку ми пропонуємо Вам дати відповіді на запитання спеціально розробленого брифу. Він містить у собі ряд питань, максимально адаптованих до загальних банківських стандартів і вимог. На базі наданих відповідей здійснюються аналіз і підбір найбільш оптимальної фінансової установи у відповідності з Вашими цілями та планами.
Зверніть увагу:
Реєструючи компанію за кордоном за допомогою Finance Business Service, Ви отримуєте спеціальні тарифи на пакет послуг, при цьому стандарти установчих документів зареєстрованих нами компаній відповідають найсуворішим вимогам міжнародних банків. Таким чином, документи будуть готові для негайного надання в необхідний Вам банк.

Кіпрські холдингові компанії широко використовуються у контексті міжнародного бізнес-структурування для оптимізації каналів вхідних і вихідних інвестицій до/з країн, що підписали угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Нещодавно податковий департамент опублікував інструкцію з обліку ПДВ для холдингових компаній, яка покликана забезпечити ясність щодо обставин, за яких кіпрські холдингові компанії можуть отримувати оподатковуваний дохід.

Визначення оподатковуваної діяльності

Загальна позиція та практика щодо режиму справляння ПДВ із дивідендів залишаються незмінними. Просте придбання та володіння кіпрської компанії акціями інших організацій не являє собою оподатковувану підприємницьку діяльність у сенсі експлуатації активів для отримання доходу. Обґрунтуванням такого підходу є те, що дивіденди, отримані з такого володіння акціями, вважаються такими, що виникають виключно за рахунок права власності на акції, а не з форми ділової активності, здійснюваної з метою отримання доходу. Отже, підприємство, яке володіє акціями або аналогічною формою частки участі в іншій організації, не вважається таким, що здійснює оподатковувану діяльність. Однак, якщо холдингова компанія виходить за рамки простого здійснення своїх прав як акціонера та приймає активну участь у керуванні своїми дочірніми компаніями, прямо або опосередковано, це може являти собою оподатковувану діяльність. Тест для визначення того, чи існує така участь в управлінні, є об'єктивним. У практиці Європейського суду немає рішень, у яких викладено конкретні правила або прецеденти із цього питання. Кожен випадок має розглядатися індивідуально за конкретними фактами та обставинами.

В інструкції зазначено, що термін «управління» може охоплювати широке коло заходів, від організації та адміністрування до прийняття стратегічних рішень. Ці дії можуть бути виконані безпосередньо, тобто юридичною особою, що володіє акціями, або опосередковано - особою, найнятою або пов'язаною з юридичною особою, яка володіє акціями.
Будь-яка оцінка має ґрунтуватися на суті, а не на формі. Наприклад, чи здійснюють директори дочірніх компаній автономні повноваження для управління своїм бізнесом, або ж вони просто механічно затверджують рішення, прийняті на рівні холдингової компанії? Ці питання мають бути вирішені на підставі конкретних фактів, таких як ступінь дублювання або загальні повноваження директора та рішення ради директорів.

Холдингова компанія, яка має контрольний пакет акцій дочірньої компанії, явно має право впливати на процес прийняття рішень у дочірній компанії. Якщо факти вказують на те, що холдингова компанія здійснює це право, будь-які отримані дивіденди можуть вважатися винагородою за надані управлінські послуги і, отже, доходом від підприємницької діяльності.

Додатковим важливим фактором є наявність у холдингової компанії необхідних людських та інших ресурсів для надання таких послуг. В інструкції наголошується, що в деяких випадках холдингова компанія не може використовувати свої повноваження для впливу на свою дочірню компанію, тобто є пасивним інвестором із винятковою метою отримання дивідендів без участі в управлінні.

Сформована судова практика така, що участь компанії в управлінні інвестованого компанією визнається економічною діяльністю у відповідності зі статтею 3 Закону про ПДВ та статтею 9 (1) Директиви ЄС про ПДВ (2006/112 / ЄС), і тому вона обкладається ПДВ у відповідності зі статтею 5 Кіпрського Закону та статтею 2 Директиви ЄС.
Холдингова компанія, як і інші компанії, повинна зареєструватися платником ПДВ, якщо її оподатковувані поставки перевищують поріг реєстрації або вона отримує послуги від зарубіжних постачальників, які повинні враховуватися в рамках механізму reverse charge.

В іншому випадку холдингова компанія може добровільно зареєструватися. Сума вхідного ПДВ, яку холдинг може відшкодувати, ґрунтуватиметься на розподілі між його оподатковуваною та неоподатковуваною діяльністю.

Що вважається банківською таємницею

Актуальність і важливість теми банківської таємниці складно переоцінити. Правильне застосування правових норм, що регулюють порядок її розкриття, необхідно як для працівників банків, так і для всіх інших осіб, які мають на меті отримати доступ до зазначеної інформації. У той же час досить часто фізичним і юридичним особам з метою захисту своїх порушених прав критично необхідно отримати "захищену" законом інформацію. Стаття 60 Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (зі змінами, далі – ЗУ «Про банки і банківську діяльність») визначає банківську таємницю як інформацію щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку.

Банківською таємницею по відношенню до клієнтів банку, зокрема, є:

  1. відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
  2. операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
  3. фінансово-економічний стан клієнтів;
  4. системи охорони клієнтів;
  5. інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи-клієнта, її керівників, напрями діяльності;
  6. відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
  7. інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Хто може отримати дані, які містять банківську таємницю, та в яких випадках

Згідно ст. 1076 Цивільного кодексу України банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Іншим особам (держструктури, СБУ та ін.), крім клієнтів банків і їхніх представників, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановленому ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
Для банків передбачено особливий порядок зберігання та розкриття банківської таємниці. На поточний момент інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками щодо клієнтів:

  1. На письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права керування рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження.
  2. За рішенням суду.
  3. Органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
  4. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків.
  5. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних із фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій.
  6. Органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
  7. За рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції стосовно наявності та стану рахуків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
  8. Іншим банкам у випадках, передбачених ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
  9. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації та перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їхнє ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій та залишків за ними. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного із членів сім’ї або домогосподарства.
  10. Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку зі здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок та обсяги розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, визначаються Цивільним кодексом України, ЗУ "Про банки і банківську діяльність" та Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (затверджені Постановою Правління НБУ № 267 від 14.07.2006 р., зі змінами).

Приєднання до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією CRS: наслідки для України

Вже через два роки в Україні можуть скасувати банківську таємницю. Автоматичний обмін податковою інформацією відбувається між країнами, які підписали Конвенцію Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base erosion and Profit Shifting, BEPS). За словами керівника Міністерства фінансів України Олександра Данилюка, у 2020 році наша країна готова приєднатися до міжнародного загального стандарту звітності CRS, який впроваджено в ЄС у березні цього року, і саме він якраз і передбачає скасування банківської таємниці.

США першими почали боротьбу з недоплатою податків шляхом реєстрації фірм в офшорах. У 2010 році було прийнято закон, що дозволяє фіскалам США отримувати за кордоном інформацію про доходи, отримані в тій чи іншій країні американськими громадянами. Закон виявився ефективним, і зараз до обміну фінансовою інформацією приєдналося понад 100 країн світу, перш за все економічно розвинених. Обмін між фіскальними службами проводиться в автоматичному режимі на основі взаємності.

"Підвищення прибутковості бізнесу з використанням офшорів стало настільки популярним у світі, що у країнах із високими податками відчули різке зниження податкових надходжень і зростання дефіциту держбюджетів. На сьогодні в офшорах сховано близько 10 трильйонів доларів. Щоб їх повернути хоча б частково, і створено CRS" , - пояснив президент Украналітцентру Олександр Охріменко.
Після приєднання до CRS українські банки будуть збирати і передавати дані про своїх клієнтів до фіскальних органів, які, у свою чергу, будуть автоматично обмінюватися інформацією з колегами з інших країн і отримувати від них дані про наших співвітчизників. У першу чергу під пильну увагу потраплять ті українці, які мають рахунки за кордоном. За словами Данилюка, зараз українські фіскальні органи не мають можливості оперативно отримати повну інформацію про фактичних українських власників компаній, що працюють на нашому ринку, про їх фінансові операції за кордоном, у тому числі наявність рахунків, майна, цінних паперів за межами України. Фінансові аналітики схвалюють наміри нашої влади приєднатися до CRS, але кажуть, що це відбудеться не скоро.
Аналітик ГК “Forex club” Андрій Шевчишин в інтерв’ю ЗМІ підкреслив, що CRS - це глобальний світовий тренд, спрямований на те, щоб очистити світову банківську систему від офшорних компаній і мінімізації оподаткування через них, тому нам із часом доведеться його підтримати. "Він вигідний для держав, але не вигідний для клієнтів. Але не всі країни-офшори підтримують CRS, тож бізнесмени, які мають достатньо коштів, щоб відкрити офшорну компанію, наприклад, на Белізі або Віргінських островах, можуть бути спокійні за свої доходи".

Чи буде повністю скасовано банківську таємницю в Україні у зв'язку з приєднанням до стандарту, поки неясно - для скасування потрібно вносити зміни до ЗУ "Про банки і банківську діяльність". У НБУ ініціативу Мінфіну не коментують. Дані про банківські рахунки українських громадян розкривати поки що теж не збираються.
Але ж недарма кажуть: хто володіє інформацією – той володіє світом. До зазначених змін треба бути готовим.

У 2018 році українське податкове законодавство зазнало ряду змін. Проаналізувавши Закон України № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", який набув чинності з 1 січня, ми вирішили звести докупи найбільш суттєві реформи і підвести підсумки. Цьому і буде присвячено даний випуск нашого блогу.

Загальні зміни

Ключові зміни щодо загальних норм податкового права включають у себе:

  • виключення з визначення «безнадійної заборгованості» заборгованості фізосіб, прощеної кредитором;
  • введення нового поняття «синдикований фінансовий кредит»;
  • уточнення визначення «пов'язаних осіб» для цілей ТЦУ;
  • введення терміна «нова свердловина» з метою регламентування застосування пільгових ставок рентної плати на видобуток природного газу;
  • розширення переліку платежів, що не розглядаються в якості роялті-платежів за передачу права на поширення ОІВ без права на їх відтворення;
  • уточнення визначення середньозваженої роздрібної ціни;
  • запровадження для платників податків зобов'язання щодо забезпечення зберігання документів протягом щонайменше 1095 днів (для документів та інформації щодо ТЦУ - щонайменше 2555 днів) із дня подання відповідної податкової звітності;
  • встановлення для посадових осіб контролюючих органів відповідальності перед державою за заподіяння шкоди платникам податків (у регресному порядку).

Що змінилося в системі оподаткування податком на додану вартість?

Одна з істотних змін стосується визначення терміна "касовий метод". Якщо раніше поняття передбачало застосування дати виникнення права на податковий кредит, то з цього року застосовується дата віднесення суми до податкового кредиту.

Друге нововведення - розширення сфери застосування 7-відсоткової ставки ПДВ при імпорті в Україну та продажі медичних виробів. Нагадаємо, що до цього року дана пільга застосовувалася лише до виробів із переліку, складеного Кабміном. Тепер ставка 7% поширюється на всі вироби, що внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів і дозволені для продажу та застосування в Україні.

Крім усього іншого, цим Законом уточнено пільги з податку на додану вартість для книжкової продукції. А саме - продаж українських дитячих книжкових видань об'ємом до 48 сторінок повністю звільняється від податку.

Звільнення від ПДВ тепер поширюється і на поставку програмного забезпечення у всіх формах, включаючи електронну і через посилання на скачування або коди активації. Виняток становлять випадки, коли плата за програмну продукцію є роялті. При цьому було відкориговано поняття "роялті" та "програмна продукція".

Ще одне важливе нововведення - надання платнику податків можливості взяти розстрочку сплати ПДВ на строк, що не перевищує 24 календарних місяці, без нарахування відсотків, пені і штрафів, при імпорті в Україну обладнання зі встановленого законом переліку в порядку, встановленому КМУ. Контролюючий орган буде надавати розстрочки до 1 січня 2020 року за заявами платників. Варто зазначити, що у випадку відчуження, передачі в оренду, суборенду або передачі права володіння, користування таким обладнанням платник податків зобов'язаний сплатити податкові зобов'язання та пеню.

Корпоративний податок у 2018 році

Головними реформами щодо податку на прибуток у 2018 році стали:

  • встановлення 60-денного звітного періоду для подання річної декларації;
  • уточнення критеріїв віднесення підприємства до категорії великого платника податків;
  • розширення переліку осіб-нерезидентів, на яких поширюється обмеження на включення до складу витрат суми, яка не перевищує 30% від оплати;
  • надання можливості віднесення до витрат сум, виплачених неприбутковим спортивним організаціям, проте не більше 8% від оподатковуваного прибутку за минулий звітний рік;
  • суттєве реформування правил ТЦУ (кардинальна зміна процедур контролю та звітності, а також критеріїв і суб'єктів контролю).

Нові звільнення стосовно єдиного податку

Платники єдиного податку на прибуток у 2018 році звільняються від сплати авансового внеску при виплаті дивідендів, при цьому до доходу платника податку на прибуток включається сума отриманих від єдиноподатника дивідендів.

Також розширено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку ІV групи: тепер до них зараховано виробників м'яса курей, а також їстівних субпродуктів домашніх курей та їх яєць.
Вводиться податок на репатріацію виплат платників єдиного податку на користь нерезидентів.

Що змінилося в частині вимог до неприбуткових організацій?

Починаючи із 2018 року, релігійні організації можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових організацій у разі порушення:

  • вимог щодо створення і реєстрації;
  • вимог щодо використання прибутку.

Для того, щоб потрапити до Реєстру неприбуткових організацій, релігійній організації достатньо виконати лише вимоги щодо утворення та реєстрації у визначеному законом порядку.

Місцеві податки по-новому

Тепер зведену інформацію щодо розмірів і дат встановлення ставок місцевих податків, а також зборів та НУО на відповідних територіях можна буде побачити на офіційному сайті Державної фіскальної служби.
Однією із ключових змін до відносин місцевих податків є скасування відповідальності платників місцевих податків у разі неотримання ними повідомлення-рішення.
Крім того, скасовано обмеження на застосування пільги по сплаті земельного податку у відношенні одно виду ділянки.

Оновлена система оподаткування представництв

Основні положення системи оподаткування представництв у 2018 році можна звести до наступного:

  • Господарські операції, що проводяться між нерезидентом і його постійним представництвом на території України, визнаються контрольованими, якщо їх обсяг не перевищує 10 000 000 гривень за відповідний податковий (звітний) рік (без урахування непрямих податків).
  • Доходи компаній-нерезидентів, які ведуть діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються на загальних підставах, при цьому останні прирівнюються до платників податків, що функціонують незалежно від таких нерезидентів.
  • У разі, якщо нерезидент провадить діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
  • Якщо прибуток, отриманий нерезидентами, із джерелом походження з України неможливо визначити шляхом прямого підрахування, оподатковуваний прибуток визначається як різниця між доходом та витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Газета Journal du Dimanche раніше опублікувала інформацію про наміри президента Франції Франсуа Олланда провести 6 березня у Версалі зустріч із лідерами Німеччини, Іспанії та Італії, присвячену майбутньому Євросоюзу. Такий міні-саміт мав продемонструвати згуртованість лідерів чотирьох основних європейських держав зони євро проти тих численних загроз і криз, з якими зіткнувся ЄС останнім часом. Серед інших пунктів значного переліку у порядку денному було вивчення питань, "пов'язаних із забезпеченням підвищення темпів розвитку Євросоюзу".
6 березня уряд підтримав зміни до Закону про ринок фінансових інструментів, Закону про альтернативні інвестиційні фонди та їх управляючих, а також у Законі про ревізійні послуги. Що ж є кінцевою метою даних змін? Вони повинні зробити фінансовий ринок ЄС більш прозорим і стабільним, знизити систематичні ризики, забезпечити захист вкладників, а також забезпечити ефективність фінансових ринків і знизити витрати їх учасників. Зміни в закони розроблено для того, щоб перейняти Директиву Європейського парламенту та Ради про ринки фінансових інструментів.
У процесі кропіткої роботи над директивами з боку інституцій та країн-учасниць ЄС було проведено оцінку існуючої практики нагляду фінансового ринку, констатовано недостатню прозорість загальних фінансових ринків, проаналізовано торгові дії, які фактично проводяться і частково нерегульовані нормативними актами.
Підсумком комплексної оцінки став висновок про те, що існуюче нормативне регулювання не є достатнім для забезпечення повноцінної стабільності фінансових ринків і прозорості їх діяльності. Таким чином, з метою вирішення та усунення виявлених недоліків було розроблено проекти директив.
Переймаючи Директиву, фінансові інституції країн-учасниць ЄС передбачили всебічне регулювання для забезпечення захисту вкладників. Важливою частиною зазначеного режиму є захист грошових коштів і фінансових інструментів клієнтів. Серед обов'язків інвестиційних брокерських товариств – здійснення відповідних заходів для захисту прав щодо цінних паперів і грошових коштів, довірених інвестиційному брокерському товариству, а також прав власності вкладника.
Інвестиційним брокерським товариствам доведеться запровадити відповідний конкретний порядок для забезпечення захисту фінансових інструментів і грошових коштів клієнтів. Головною метою всіх зазначених законодавчих змін залишається уточнення правового регулювання захисту інвесторів та підвищення прозорості пов’язаних у відносинах із ними процедур.
Будемо сподіватися, що відповідно до загальної стратегії єдиний інтегрований юридичний і економічний підхід до законодавчого реформування країн ЄС буде ефективно забезпечувати справедливе ставлення до всіх учасників фінансового ринку. А для того, щоб завжди знаходити потрібні орієнтири в трендах, які постійно змінюються, та ефективно організовувати свій бізнес в ЄС і не тільки – звертайтеся до фахівців компанії «Finance Business Service»!

Як ми зазначали раніше, на виконання Закону України № 2245-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року, Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову № 117 від 21.02.2018 року, якою затверджено: «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», «Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації».
Якщо основний алгоритм зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (ПН/РК) залишився майже незмінним, то порядок їх «розблокування» зазнав суттєвих змін. Розберемося, що саме змінилося і чи спростить це життя платників податків.
Як і раніше, про факт зупинення реєстрації ПН/РК платник податків дізнаватиметься із квитанції, яка має надходити від контролюючого органу в автоматичному режимі протягом операційного дня.
Для «розблокування» ПН/РК платник податків у електронній формі подає контролюючому органу (ДФС), пояснення та копії документів. Не змінився і строк для їх подання, який складає 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/РК.
Але важливою зміною стало те, що відтепер платник податків має право подавати пояснення та копії документів одразу до декількох ПН/РК, а не до кожної окремо, як це було раніше. Однак для цього має бути дотримано одну з таких умов:

  • ПН/РК складено на одного отримувача за одним і тим самим договором;
  • у ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

На наше переконання, таке нововведення є досить правильним, адже платник податків не витрачатиме безліч часу на багаторазове направлення пояснень та документів по великій кількості ПН/РК відносно одного й того ж контрагента за певним договором, або за однотипними операціями, оскільки це дійсно доцільніше зробити одним «пакетом». Крім того, це спросить розгляд цього питання комісіями, які не займатимуться окремо кожною ПН/РК. Напевно це має спростити роботу із контрагентами за довгостроковими договорами поставки.
Зазнали змін і комісії, які розглядають пояснення та копії документів. Відтепер комісії поділяються на:

  1. Комісії регіонального рівня (головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС);
  2. Комісія центрального рівня (Державна фіскальна служба).

Комісії регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів:

  • приймають рішення;
  • реєструють рішення в реєстрі;
  • направляють платнику податків рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Зазначені дії комісія регіонального рівня має право вчиняти щодо платників податків, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих у поточному місяці, менше 30 млн гривень.
Якщо у платника податків обсяг постачання, зазначений у ПН/РК, зареєстрованих у поточному місяці, більше 30 млн гривень, то комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів:

  • приймає рішення;
  • попередньо реєструє рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК;
  • надсилає рішення до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом 7 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі комісії регіонального рівня може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Слід відзначити, що всі рішення набирають чинності після їх реєстрації в реєстрі. При цьому реєстр ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, буде щоденно оприлюднюватися Державною фіскальною службою України на її офіційному сайті.
Врегульовано і ту ситуацію, коли комісія центрального рівня не прийняла рішення стосовно реєстрації ПН/РК. У такому випадку рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення 7-денного строку, та надсилається платнику податків, а ПН/РК реєструється в реєстрі.

Таке дворівневе прийняття рішень щодо реєстрації ПН/РК може суттєво ускладнити адміністрування податків для великих платників податку. Крім того, у таких платників податку на певний час існуватиме правова невизначеність, адже, якщо регіональна комісія прийме рішення про реєстрацію ПН/РК, то є велика ймовірність, що протягом наступних 7 днів це рішення буде скасовано. На жаль, у дану норму закладено великі корупційні ризики.

Як і раніше, рішення про блокування ПН/РК може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження так і залишилося однорівневим, і розгляд скарг здійснює комісія Державної фіскальної служби України.
Скарга має подаватися протягом 10 календарних днів із дня набрання чинності рішенням комісії.
Але слід звернути увагу на те, що відтепер скарга подається в електронному вигляді і рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, також надсилається на електронну адресу платника податків. А тому дуже важливо вказати таку електронну адресу у скарзі. Про засоби електронного зв’язку, за якими може подаватися скарга, можна дізнатися на офіційному сайті ДФС України.
Варто звернути увагу на те, що під час розгляду скарги комісія ДФС України перевіряє додані до неї документи на предмет їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, із даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Дуже дивно, але в даному випадку комісія ДФС України фактично проводить камеральну перевірку або зустрічну звірку, що є функціями, які їй не притаманні.

Підсумовуючи вищевикладене, можна звернути увагу на такі основні зміни, що відбулися в частині «блокування/розблокування» ПН/РК:

  • поділ комісій, які приймають рішення щодо реєстрації ПН/РК, на центральну та регіональні;
  • можливість подання пояснень та копій документів одразу на декілька ПН/РК;
  • дворівнева система прийняття рішень щодо реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК (при обсязі постачання більше 30 млн гривень);
  • подання скарги та отримання рішення ДФС України в електронному вигляді.

Яким чином працюватиме оновлена система «блокування» ПН/РК і наскільки ускладнить чи спростить вона життя бізнесу, поки невідомо. Фахівці Finance Business Service відстежуватимуть розвиток застосування практики оновленої системи та надаватимуть дієві поради своїм клієнтам.

У 2018 році система оподаткування Естонії зазнала ряду змін. Найбільш істотними з них є:

  • Значний стрибок порогу реєстрації як платника податку з обігу з EUR 16 000 до EUR 40 000.
  • Зменшення розміру податкової пільги на регулярно виплачувані дивіденди з 20% до 14%. Вперше знижену ставку може бути застосовано при виплаті дивідендів у наступному році з урахуванням того, що в 2018 році відповідний податок стягувався за ставкою 20%. Пільга не діє відносно отриманих і вже оподаткованих дивідендів. Також не поширюється на кредити, оподатковані як прихований розподіл прибутку. У 2019 році за зниженою ставкою оподатковуватиметься сума дивідендів, що відповідає одній третій дивідендів, виплачених у минулому році. У 2020 році ця пільга застосовується до суми дивідендів, що відповідає третині суми дивідендів, що були виплачені у 2019-2020 роках, а в 2021 році – до суми, еквівалентної середньому значенню виплачених дивідендів за попередні три роки.
  • Введення нових зобов'язань для комерційних організацій, що видають кредит своєму акціонеру, пайовику або члену. Нагадуємо, що комерційне об'єднання сплачує податок на прибуток із такого кредиту, якщо умови угоди вказують на можливий прихований розподіл прибутку. Згідно з прийнятими змінами, якщо термін виплати кредиту перевищує 48 місяців, оподатковувана особа повинна надати докази:
    • намірів позичальника виплатити кредит;
    • можливості повернення кредиту.

Підтвердження необхідно надати протягом 30 днів на вимогу податкового адміністратора.
Зобов'язання поширюються на кредити, а також умови до них, видані/змінені, починаючи з 1 липня 2017 року. Водночас, закон на даний час не надає чіткого інструктажу щодо виконання нових правил.
Також введено вимогу щодо надання податковому керуючому декларації, що містить вичерпну інформацію про видачу позик/кредитів та їх погашення, до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

  • Завердження 2%-ої ставки внеску за обов'язковою накопичувальною пенсією та розміру доходу, що не підлягає обкладенню прибутковим податком, – від 0 до EUR 6 000 (для порівняння, у 2017 році – EUR 2 160).
  • Введення податку на прибуток на банківські відсотки за вкладами. При цьому податок не стягується щодо процентів, сплачених резидентам кредитними установами-резидентами країн-учасниць ЄЕЗ.
  • Збільшення щомісячної ставки за соціальним податком із EUR 430 до EUR 470 і розміру мінімального соціального податку на місяць із EUR 141,90 до EUR 155,10.
  • Звільнення від страхового внеску по безробіттю членів керівного або контролюючого органу юридичної особи, вищих чиновників, фізичних осіб-підприємців, судових виконавців, осіб вільної творчої професії та інших осіб, прирівнюваних до ФОП.