Європейська комісія розробила нову систему законодавчої перевірки прямих іноземних інвестицій. Про це повідомив її Президент Жан-Клод Юнкер у своєму виступі перед Європейським парламентом у Страсбурзі 13 вересня 2017 року. Така ініціатива була викликана зростаючим занепокоєнням деяких держав Євросоюзу (перш за все Франції, Німеччини та Італії) відносно інвестицій від країн, які не є членами ЄС. На сьогоднішній день ці інвестиції часто орієнтовані на стратегічно важливі сектори економіки (наприклад, енергетику, телекомунікації й технології).
У своїй промові Президент підтвердив, що ЄС залишиться відкритим для прямих іноземних інвестицій (ПІІ), однак повинна бути розроблена «енергійна та ефективна політика», що має дві мети – «забезпечити рівне ігрове поле з рештою світу та захистити найважливіші європейські активи від інвестицій, які завдають збитку законним інтересам ЄС або окремих його членів». Запропонована Єврокомісією система перевірки спрямована на покращення співпраці та координації між державами-членами, що перевіряють транзакції, які впливають на безпеку і суспільний порядок. Президент виклав розроблені законодавчі заходи, підкресливши, що ПІІ в певні галузі промисловості «мають здійснюватися лише в умовах прозорості».
14 вересня Єврокомісія опублікувала пропозицію щодо Регламенту, в який буде включено ініціативу, озвучену у промові Жана-Клода Юнкера.
Законодавчу процедуру має бути розпочато найближчим часом, тож держави-члени ЄС готуються до кардинальних змін.
Діючий підхід до скрінінгу ПІІ в ЄС передбачає відповідальність на рівні держави-члена ЄС, тобто Єврокомісія не бере безпосередньої участі у перевірці. Правова невизначеність питання за відсутності формального механізму координації між країнами Євросоюзу призводить до того, що процес стає тривалим та обтяжливим для іноземних інвесторів, а отримані результати різняться.
У цих умовах Єврокомісія заявила, що її ініціатива спрямована на створення міцної законодавчої основи для національних механізмів відбору ПІІ у відповідності із законодавством ЄС (навіть коли EUMR (EU Merger Regulation) не застосовується) та забезпечення дотримання законів про міжнародну торгівлю. Ключовим аспектом пропозиції є створення каналів зв’язку та співпраці між ЄС або його окремими членами для сприяння обміну інформацією щодо запланованих або завершених ПІІ на території однієї або кількох держав. Через ці канали держави-члени також зможуть коментувати інвестиції, які можуть вплинути на їх безпеку або суспільний порядок. Більше того, ЄС може дати висновок щодо таких операцій. Однак остаточне рішення відносно конкретних ПІІ залежить виключно від держави-члена ЄС, у якій плануються або завершуються інвестиції, – вони мають «належним чином враховувати» коментарі та/або отримані висновки, але не пов’язані ними.
Окрім того, на сьогоднішній день ЄС викладає невичерпний перелік наслідків, які варто взяти до уваги державам-членам ЄС при перевірці ПІІ. До них відносяться вплив на інфраструктуру, технології, конфіденційну інформацію та матеріали, необхідні для забезпечення безпеки й підтримання суспільного порядку. У пропозиції Єврокомісії зазначається, що при оцінці цих наслідків держави-члени та ЄС мають також враховувати, чи контролюється іноземний інвестор прямо або опосередковано урядом третьої країни, в тому числі за рахунок значного фінансування.
ЄК також виклала основні елементи пропонованої процедурної структури, щоб дозволити інвесторам, ЄС та окремим державам-членам краще розуміти, як може бути перевірено інвестиції, а також забезпечити прозорість і недискримінацію між третіми країнами. Зокрема, пропозиція передбачає, що національні режими скрінінгу ПІІ повинні мати чіткі часові обмеження, які дозволять їм враховувати коментарі інших держав-членів ЄС та висновки Євросоюзу. У пропозиції також зазначено, що окремі інвестори матимуть можливість домагатися судового відшкодування.
Європейська комісія розробила нову систему законодавчої перевірки прямих іноземних інвестицій. Про це повідомив її Президент Жан-Клод Юнкер у своєму виступі перед Європейським парламентом у Страсбурзі 13 вересня 2017 року. Така ініціатива була викликана зростаючим занепокоєнням деяких держав Євросоюзу (перш за все Франції, Німеччини та Італії) відносно інвестицій від країн, які не є членами ЄС. На сьогоднішній день ці інвестиції часто орієнтовані на стратегічно важливі сектори економіки (наприклад, енергетику, телекомунікації й технології).
У своїй промові Президент підтвердив, що ЄС залишиться відкритим для прямих іноземних інвестицій (ПІІ), однак повинна бути розроблена «енергійна та ефективна політика», що має дві мети – «забезпечити рівне ігрове поле з рештою світу та захистити найважливіші європейські активи від інвестицій, які завдають збитку законним інтересам ЄС або окремих його членів». Запропонована Єврокомісією система перевірки спрямована на покращення співпраці та координації між державами-членами, що перевіряють транзакції, які впливають на безпеку і суспільний порядок. Президент виклав розроблені законодавчі заходи, підкресливши, що ПІІ в певні галузі промисловості «мають здійснюватися лише в умовах прозорості».
14 вересня Єврокомісія опублікувала пропозицію щодо Регламенту, в який буде включено ініціативу, озвучену у промові Жана-Клода Юнкера.
Законодавчу процедуру має бути розпочато найближчим часом, тож держави-члени ЄС готуються до кардинальних змін.
Діючий підхід до скрінінгу ПІІ в ЄС передбачає відповідальність на рівні держави-члена ЄС, тобто Єврокомісія не бере безпосередньої участі у перевірці. Правова невизначеність питання за відсутності формального механізму координації між країнами Євросоюзу призводить до того, що процес стає тривалим та обтяжливим для іноземних інвесторів, а отримані результати різняться.
У цих умовах Єврокомісія заявила, що її ініціатива спрямована на створення міцної законодавчої основи для національних механізмів відбору ПІІ у відповідності із законодавством ЄС (навіть коли EUMR (EU Merger Regulation) не застосовується) та забезпечення дотримання законів про міжнародну торгівлю. Ключовим аспектом пропозиції є створення каналів зв’язку та співпраці між ЄС або його окремими членами для сприяння обміну інформацією щодо запланованих або завершених ПІІ на території однієї або кількох держав. Через ці канали держави-члени також зможуть коментувати інвестиції, які можуть вплинути на їх безпеку або суспільний порядок. Більше того, ЄС може дати висновок щодо таких операцій. Однак остаточне рішення відносно конкретних ПІІ залежить виключно від держави-члена ЄС, у якій плануються або завершуються інвестиції, – вони мають «належним чином враховувати» коментарі та/або отримані висновки, але не пов’язані ними.
Окрім того, на сьогоднішній день ЄС викладає невичерпний перелік наслідків, які варто взяти до уваги державам-членам ЄС при перевірці ПІІ. До них відносяться вплив на інфраструктуру, технології, конфіденційну інформацію та матеріали, необхідні для забезпечення безпеки й підтримання суспільного порядку. У пропозиції Єврокомісії зазначається, що при оцінці цих наслідків держави-члени та ЄС мають також враховувати, чи контролюється іноземний інвестор прямо або опосередковано урядом третьої країни, в тому числі за рахунок значного фінансування.
ЄК також виклала основні елементи пропонованої процедурної структури, щоб дозволити інвесторам, ЄС та окремим державам-членам краще розуміти, як може бути перевірено інвестиції, а також забезпечити прозорість і недискримінацію між третіми країнами. Зокрема, пропозиція передбачає, що національні режими скрінінгу ПІІ повинні мати чіткі часові обмеження, які дозволять їм враховувати коментарі інших держав-членів ЄС та висновки Євросоюзу. У пропозиції також зазначено, що окремі інвестори матимуть можливість домагатися судового відшкодування.