Нещодавно ми публікували новину про довгоочікуване приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковими органами інформацією про фінансові рахунки. Невдовзі після ухвалення відповідного законодавства та забезпечення технічних процесів Україна імплементує Загальний стандарт звітності CRS. Це змінить правила гри для власників бізнесу та вже породжує безліч питань.
Відтепер українська податкова знатиме про всі зарубіжні активи? Банк проінформує про залишки на рахунку кіпрської компанії? Україна дізнається про зареєстровані іноземні компанії та КІК?
У цьому блозі ми поговоримо про нововведення в українському податковому законодавстві, пов’язані зі Стандартом, ще раз проговоримо як працює автоматичний обмін, розвінчаємо міфи щодо розкриття інформації та спробуємо проаналізувати потенційні ризики, особливо в контексті законодавства про контрольовані іноземні компанії.
Трохи теорії
Згідно зі стандартом CRS, українська податкова автоматично отримуватиме від банків інформацію про рахунки нерезидентів. Дані відомості зберігатимуться в електронній базі та передаватимуться податковим органам у юрисдикції власників рахунків на взаємній основі.
Відповідно, при відкритті рахунків, власники рахунків та контролюючі особи зобов’язані будуть надавати банкам інформацію про власне податкове резидентство та інформацію, необхідну для встановлення підзвітності фінансових рахунків та складання звітності відповідно до стандарту CRS. Більше того, якщо власник рахунку змінить податкове резиденство, про це він також зобов’язаний буде повідомити банк протягом десяти робочих днів.
Банки, у свою чергу, готуватимуть профайли та подаватимуть інформацію до податкової про індивідуальні рахунки нерезидентів та корпоративні рахунки компаній нерезидентів. Перелік відомостей доволі широкий – персональні дані власника рахунку, включаючи адресу та податковий номер, номер рахунку у банку, баланс, валюту та інформацію про види доходів.
Тепер практика
Після того як автоматичний обмін інформацією запрацює, податкові органи зможуть отримати не тільки загальну інформацію про українців – власників іноземних компаній, а й інформацію, що раніше була банківською таємницею – номери рахунків КІК в іноземних банках, види доходів – активні та пасивні, залишки коштів на рахунках тощо. Більше того, податкова зможе отримувати інформацію, у тому числі, про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання.
Одразу уточнюємо, що ДПС не може передавати інформацію щодо рахунків іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам та органам місцевого самоврядування.
Інформація про корпоративні рахунки передаватиметься до юрисдикції реєстрації компанії та юрисдикції бенефіціара компанії. Відповідно, ефективність номінального сервісу ставиться під сумнів, оскільки при відкритті рахунків компанії вказується реальний бенефіціар.
Ложка меду у бочці дьогтю
Імплементація Стандарту сама по собі не означає початок автоматичного обміну. Україна повинна також підписати та ратифікувати двосторонні угоди з юрисдикціями, з якими планує обмінюватися інформацією. Саме в таких угодах передбачається, який обсяг інформації та за які періоди буде передаватися компетентними органами.
Більше того, за певних умов фінансові рахунки можуть взагалі бути не підзвітними – наприклад, якщо сума залишку на рахунку не перевищує певний поріг, або юрисдикція бенефіціара може не отримати інформацію про корпоративний рахунок його компанії – якщо компанія активна.
Що з санкціями?
Ненадання власником рахунка документів, неповідомлення про зміну статусу податкового резидентства або ненадання інформації та документів протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту, є підставою для відмови у наданні фінансових послуг та розірвання договірних відносин з власником рахунка. Умисне надання недостовірних відомостей тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Згідно з новими українськими нормами, строк давності для податкових перевірок щодо дотримання вимог Стандарту банками та власниками рахунків встановлюється у п’ять років, але до перевірок щодо звітів, які не були подані, строк давності не застосовується.
Загалом, щоб запобігти практиці, спрямованій на ухилення від виконання зобов’язань за Загальним стандартом звітності CRS, правочини або операції, головною метою яких є уникнення встановлення підзвітності фінансового рахунка або подання звіту, для цілей перевірки фінансових рахунків та ідентифікації підзвітних рахунків вважаються недійсними.
Замість висновку
За планами, Україна розпочне здійснювати належну перевірку рахунків з 1 січня 2023 року. Цілком можливо через воєнний стан, терміни можуть бути перенесені на липень 2023 року. Загалом, у липні 2024 року планується здійснити перший обмін інформацією про фінансові рахунки за 2023 рік.
Якщо у Вас виникнуть питання, чи підпадає Ваш іноземний рахунок під автоматичний обмін, або як подати повідомлення про контрольовану іноземну компанію і уникнути значного штрафу, звертайтеся до команди Finance Business Service для первинної консультації.