Формат і методи доставки багатьох товарів переносять їх у категорію послуг, особливо у разі їх передачі через Інтернет, як, наприклад, електронні книги, завантаження музики, потокова передача вмісту. Режим стягування ПДВ цієї конкретної підкатегорії послуг, що надаються в електронному вигляді, останнім часом зазнав значних змін. У цьому блозі ми розглянемо вимоги чинного європейського законодавства, а в наступних намагатимемося охопити прийдешні зміни в даній сфері.
Згідно з європейським законодавством, що набрало чинності з 1 січня 2015 року, телекомунікації, теле – і радіомовлення, а також електронні послуги обкладаються ПДВ за місцем знаходження клієнта незалежно від того, є він бізнесом чи споживачем, знаходиться на території ЄС чи за його межами.
І все ж, для забезпечення правильного оподаткування цих послуг постачальнику необхідно визначити статус свого клієнта (чи є він платником ПДВ), а також місце його знаходження.
Найпростіший і надійний спосіб визначити, є клієнт бізнесом чи споживачем, – попросити у нього номер платника ПДВ. Постачальники можуть перевірити ПДВ номери своїх клієнтів, використовуючи веб-сайт системи обміну інформацією про ПДВ (VIES): http://ec.europa.eu/taxation_customs/vies.
Місцезнаходження для бізнесу (платник ПДВ) визначається як країна реєстрації або країна, в якій він має постійне місцезнаходження та отримує послугу. Для споживача (не платник ПДВ) місцезнаходженням є країна реєстрації або країна, на території якої він має постійну адресу проживання чи переважно проживає.
Якщо з телекомунікаціями і мовленням усе більш-менш зрозуміло, то з поняттям електронних послуг варто розібратися докладніше, оскільки ми стикаємося з цим частіше, ніж гадаємо. У загальноєвропейському законодавстві електронні послуги визначені як послуги, що надаються через Інтернет або електронну мережу, характер яких робить їх надання автоматизованим із мінімальним втручанням людини, а також забезпечення яких неможливо за відсутності інформаційних технологій.
Існує досить об’ємний перелік електронних послуг, однак ми перерахуємо лише основні з них:
- цифрові продукти в цілому, включаючи програмне забезпечення та оновлення до нього;
- надання або підтримання присутності бізнесу чи особистої присутності в електронній мережі, таке як веб-сайт або веб-сторінка;
- електронна пошта, що автоматично створюється з комп’ютера;
- хостинг веб-сайтів і веб-сторінок;
- адміністрування віддалених систем;
- онлайн-сховище даних, де зберігаються і вилучаються конкретні дані в електронному вигляді;
- доступ або завантаження фотографій, графічних зображень або заставок;
- оцифрований зміст книг та інших електронних публікацій;
- підписка на онлайн-газети і журнали;
- блоги та статистика веб-сайтів;
- онлайн-новини, інформація про трафік і метеорологічні звіти;
- надання рекламних майданчиків, включаючи рекламні банери на веб-сайті / веб-сторінці;
- використання пошукових систем та інтернет-каталогів;
- доступ або завантаження музики, фільмів, ігор на комп’ютери та мобільні телефони.
Винятком із загального правила є правило ефективного використання і споживання. Воно використовується, коли:
- місце поставки знаходиться в Євросоюзі, але послуги споживаються за його межами;
- місце поставки знаходиться за межами ЄС, але послуги споживаються в ЄС.