Коли справа доходить до купівлі або виставки картин, скульптур і навіть стріт-арту, у галерей, колекціонерів та самих митців виникає купа питань. На основі французького законодавства (яке задає тон усьому європейському арт-ринку) ми розібрали головні правила гри, про які варто знати кожному.
Автоматичний захист і терміни: реєструвати нічого не треба
Художник отримує авторські права просто за фактом створення шедевра (згідно зі ст. L111-1 Кодексу інтелектуальної власності). Жодні заявки, штампи та реєстрації не потрібні.
Ці права діляться на два типи:
Економічні (майнові). Вони приносять гроші і діють усе життя автора плюс 70 років після його смерті. Потім робота переходить у суспільне надбання.
Моральні (немайнові). Вони вічні. Їх не можна продати, подарувати або повністю від них відмовитися. Сюди входить право вимагати вказання свого імені та право захищати роботу від викривлень.
Купив картину – не означає купив права
Це головна пастка для новачків. Якщо ви придбали фізичне полотно, ви володієте лише річчю, але не інтелектуальною власністю (ст. L111-3).
З цього випливають жорсткі правила:
Не можна просто так виставити картину на публіці. Навіть якщо вона висить у вас вдома, для офіційної виставки потрібна згода художника.
Не можна друкувати каталоги та постери. Будь-яке відтворення у пресі чи диджиталі (навіть для реклами виставки) вимагає схвалення автора. Виняток є лише для музеїв (виключно заради консервації) та для примусових аукціонів після арешту майна. На звичайні комерційні аукціони це послаблення не діє.
Що зі стріт-артом та вуличним мистецтвом?
Якщо об’єкт знаходиться на вулиці, закон робить поступку (так званий «виняток панорами»). Архітектуру та скульптури, що встановлені в громадських місцях назавжди, можна фотографувати та тиражувати без дозволу.
А от зі стріт-артом ситуація цікавіша. Довгий час вважалося, що якщо графіті намальовано незаконно, то й захищати його не можна. Але зараз суди все частіше стають на бік вуличних художників і визнають їхні авторські права, оскільки їхня світова популярність сильно зросла.
Право на частку від перепродажів (Droit de suite)
Художники та їхні спадкоємці (протягом тих же 70 років після смерті автора) мають право на відсоток від кожного перепродажу роботи, якщо в угоді беруть участь профі: галереї, аукціони або арт-дилери.
Правила виплати роялті:
З першого продажу самим художником податок не береться.
Відсоток не платять, якщо робота перепродається дешевше за €750, або якщо продавець купив її напряму в автора менше ніж 3 роки тому і ціна не перевищує €10,000.
Ставка регресивна: від 4% (для недорогих робіт від €750) до 0.25% (для дорогих лотів понад €500,000).
Максимальна сума виплати обмежена планокою у €12,500. Все, що продається дорожче за €2 млн, оподатковується цим фіксованим податком.
Важливий нюанс: взагалі за виплату відповідає продавець, але Верховний суд дозволив прописувати в контрактах, що цей обов’язок можна офіційно перекласти на покупця.
Висновок від експертів FBS: Арт-ринок жорстко регулюється, і незнання законів може коштувати дорого. Якщо ви інвестуєте в мистецтво, реєструєте арт-бізнес в Європі або хочете грамотно передати права у спадок – юристи FBS допоможуть вибудувати чисту юридичну структуру для ваших активів.