Сутність офшорних зон та їх класифікація
Офшорні зони самі по собі є підсистемою сервісних зон в особливих економічних зонах.
Типові офшорні зони на відміну від класичних ОЕЗ володіють лише двома відмінностями: у ОЕЗ, наприклад, можна вести діяльність на території зони, а в офшорах такої можливості немає; в ОЕЗ на відміну від офшорів можна отримати статус резидента.
Більш того, в офшорних зонах вам досить оплачувати щорічний внесок незалежно від масштабу вашої діяльності, а в ОЕЗ необхідно оплачувати всі податки та збори, тобто існує пряма залежність між економічними показниками підприємств та податками що сплачуються.
Різниця між країнами з помірним оподаткуванням та класичними офшорами в тому, що країни з помірним оподаткуванням часто мають більшу відкритість, ніж класичні офшорні країни (останні спрямовані на конфіденційність клієнта, менше звертають увагу на порушення фінансових питань та ін.); країни з помірним оподаткуванням часто підписують двосторонні угоди з метою уникнення подвійного оподаткування, чого не допускають класичні офшори.
Серед них виділяють:
- країни з помірним оподаткуванням: практика ряду розвинених держав, в яких разом з досить високими податками введені пільгові податкові режими щодо ряду видів підприємництва (т. н. оншорно-офшорні країни), але з позитивних сторін – політична та економічна стабільність, а також безліч домовленостей про уникнення подвійного оподаткування та інших моментів.
- податкові гавані: класичні офшорні країни, в яких існує пільгове оподаткування для іноземних нерезидентних компаній. Компанії зобов’язані вести свою діяльність за межами офшору (відмітна характеристика класичних офшорів)
- податкові оазиси: як внутрішні офшори всередині країни, де присутні пільгові режими для зареєстрованих організацій, які повинні вести свою діяльність поза цієї країни. Відмінність від податкових гаваней полягає в тому, що воно діє тільки на території оазису, а не по всій країні. Часто його використовують компанії тієї ж країни, що і податковий оазис, для того, щоб оптимізувати податки.
Список офшорних зон
Офшорні зони, затверджені КМУ – перелік
Офшорні зони – український перелік, діюча версія 2016 року.
Перелік офшорних зон був вперше затверджений в Україні в 2003 році. Після цього Уряд зробив ряд заяв, але в даний час цей перелік все ще залишається без змін та є чинним, згідно п. 161.2 ст. 161 Податкового кодексу (27-55-17).
Офшорні зони Росії – перелік Міністерства Фінансів
Список офшорних зон РФ затверджений наказом Міністерства Фінансів країни від 13.11.2007 №108н (реєстрація в Мін’юсті від 03.12.2007 №10598).
Офшорні зони Росії – перелік ЦБ
Додаток до Указу Центрального Банку РФ “Про порядок встановлення уповноваженими банками кореспондентських відносин з банками-нерезидентами” від 07.08.2003 №1317-У.
Білорусь: список офшорних зон
Республіка Білорусь керується переліком офшорних зон, який затверджений Указом Президента від 21.01.2011 №31. У 2007 і 2010 роках в список вносилися редакції, після чого була додана ще одна юрисдикція – Королівство Бахрейн.
Україна: діючий список офшорних зон, 2016 рік
Уряд України неодноразово заявляло про наміри внести корективи до переліку офшорних зон редакції 2012 року. Але сьогодні цей список залишається чинним відповідно до п. 161.2 ст. 161 Податкового кодексу країни (2755-17).
Офшорні зони ОЕСР – список від 02.04.2009
Список офшорних зон, схвалений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це економічне співтовариство розвинених держав, яке керується принципами свободи в ринковому розвитку економіки і урядової демократії.
Республіка Казахстан – список офшорних зон
Перелік офшорних зон було затверджено наказом Міністерства Фінансів країни від 10.02.2010 №52 для дотримання принципів держави, зафіксованих в Законі “Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом, і фінансуванню тероризму”.