Останнім часом збільшилися випадки, коли роботодавці наймаючи працівника за трудовим договором або укладаючи з ФОП договір надання послуг на розробку програмного продукту вважають, що створений програмний продукт є власністю компанії. Але, це не зовсім так.
В даній статті здійснимо аналіз відносин між Роботодавцями та Працівниками, а також наведемо приклад належного оформлення відносин з працівниками/ФОП.
Чинне законодавство України містить прогалини та суперечності щодо регулювання прав інтелектуальної власності, відтак створені об’єкти інтелектуальної власності, досить часто, являються предметом спору.
Про дані обставини особливо важливо пам’ятати бізнесу, основним активом якого є інтелектуальна власність.
Оскільки, недостатня увага до належного оформлення відносин у подальшому може призвести до ускладнення використання роботодавцем або замовником об’єктів інтелектуальної власності, створених працівниками/ФОП за його рахунок та у зв’язку з виконанням трудового договору/договору надання послуг, як наслідок роботодавець або замовник може бути втягнутий в обтяжливі переговори з працівниками/ФОП та судові спори.
Однак чинне законодавство передбачає можливість регламентації відносин між працівником та роботодавцем трудовим договором, відповідно між замовником та ФОП договором надання послуг, у зв‘язку з чим ми радимо нашим клієнтам приділяти особливу увагу договорам, в яких потрібно максимально деталізовано прописувати права та обов`язки сторін, порядок і підстави набуття права власності на розроблений продукт, розмір та порядок оплати за цими договорами.
Це зумовлено тим, що відповідно до ст. 430 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Перейдемо до належного оформлення відносин між роботодавцем та працівником, замовником та ФОП.
Метою укладення вказаних нижче договорів є збереження законних права та інтересів роботодавця/замовника на розроблений продукт працівником/розробником.
Ми рекомендуємо своїм клієнтам укладати ряд договорів:
1.Master service agreement (MSA) – фактично це договір, відповідно до якого, вашими працівниками/ФОП виконуються певні роботи. Про MSA ще говорять, як про договір підряду. В цьому договорі вказуються детально всі моменти, що стосуються розробки продукту, предмет, права та обов’язки, оплата, відповідальність та інше.
2.IP agreement – це договір між двома сторонами, які визначають, хто володіє розробленим продуктом інтелектуальної власності. Фактично за цим договором працівникам/ФОП передає роботодавцю/замовнику всі права інтелектуальної власності на розроблений продукт.
3.Non-disclosure agreement (NDA) – угода укладена між роботодавцем/замовником та працівником/ФОП з метою нерозголошення розробки продукту, взаємного обміну знаннями, матеріалами, або іншою інформацією доступ до якої обмежено третім особам, та з метою зберігання конфіденційної інформації відносно третіх осіб.
Окрім вказаних вище договорів, та не зважаючи на те, що реєстрація авторського права в Україні не являється обов’язковою, ми все ж таки радимо реєструвати авторське право на розроблений продукт.
Зареєстроване авторське право на розроблений продукт не тільки захищає ваші права, а й підвищує вартість ваших активів, як наслідок ваш бізнес стає структурованим з визначенням його вартості.