Слідом за введенням публічного реєстру осіб з істотним контролем для британських компаній та LLP (із квітня 2016 року), а також для шотландських партнерств (із червня 2017 року) деякі британські залежні території під тиском самої Великобританії створили аналогічні реєстри/бази даних. Однак ці централізовані реєстри будуть закритими, і доступ до них матимуть лише британські компетентні органи і тільки за попереднім запитом. Таке рішення стало компромісним після багаторічних переговорів і непорозумінь, оскільки заморські території, хоча частково й підкоряються закону Великобританії, все ж є самоврядними. З одного боку, доступ до цих закритих реєстрів/баз даних дасть можливість правоохоронним органам Великобританії відстежувати ухилення від сплати податків, а також терористів і злочинців, що приховуються за анонімними компаніями. А з іншого боку, це поставить крапку на вимогах про запровадження відкритих реєстрів бенефіціарів у частково підконтрольних Великобританії державах. Серед таких держав Кайманові острови, Британські Віргінські острови, Острів Мен, Бермуди, Гернсі, Джерсі тощо. Оскільки у наших клієнтів найбільшою популярністю серед офшорних юрисдикцій користуються Британські Віргінські острови (далі – БВО), розглянемо законодавчі зміни у зв’язку з досягнутими з Великобританією угодами.
Отже, після обміну офіційними повідомленнями між урядами БВО та Великобританії 12 червня 2017 р. було прийнято, а з 30 червня 2017 року набрав чинності Закон про безпечну пошукову систему бенефіціарних власників (Beneficial Ownership Secure Search System, далі – BOSS). У відповідності з цим законом на даний момент на БВО ведеться робота зі створення центральної бази даних (сервера), де буде міститися вся інформація та підтверджуючі документи про бенефіціарних власників корпоративних суб’єктів та юридичних осіб, зареєстрованих у даній юрисдикції. Цю базу даних буде використано для сприяння ефективній передачі інформації про кінцевих бенефіціарних власників компетентними органами БВО за запитом уповноваженого правоохоронного органу Великобританії.
Бенефіціарного власника у Законі про BOSS визначено як фізичну особу, яка в кінцевому рахунку володіє або контролює прямо чи опосередковано 25% або більше акцій або прав голосу юридичної особи. Слід, однак, відзначити, що, хоча для цілей законодавства BOSS для вимоги про подання звітності про бенефіціарного власника встановлено поріг володіння в розмірі 25% або більше, в іншому законодавстві БВО про протидію тероризму та відмиванню грошей його встановлено в розмірі більше 10%. А це означає, що реєстраційний агент може запросити інформацію про всіх осіб, що контролюють понад 10% акцій компанії. Розкриттю підлягає інформація про довірчого керуючого або іншу особу, яка контролює зазначені правовідносини, а також інформація про засновника або іншу особу, з якою укладено номінальну угоду.
Закон про BOSS дозволяє кожному Зареєстрованому агенту створювати власні бази даних для зберігання інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, які, в свою чергу, будуть доступні посадовим особам одного з таких уповноважених компетентних органів:
- Агентство фінансових розслідувань;
- Комісія з фінансових послуг;
- Міжнародне податкове управління;
- Палата Генерального прокурора.
Закон про BOSS вимагає надавати щодо кожного бенефіціарного власника наступну інформацію:
- ім’я;
- адреса проживання,
- дата народження,
- громадянство.
У Законі також перераховано вимоги щодо зберігання інформації в BOSS. Також встановлено вимоги до актуальності даних у BOSS. Компанії зобов’язані повідомляти зареєстрованого агента про зміни у бенефіціарній власності або в інформації про бенефіціарних власників, передбаченій законом для подання, протягом 15 днів із моменту отримання відомостей про такі зміни із зазначенням дати цих змін. Після цього зареєстрований агент повинен вжити всі необхідні заходи для оновлення системи BOSS протягом 15 днів після отримання повідомлення про зміни.
За невідповідність цим вимогам Законом встановлені суворі заходи покарання як для компаній, так і для зареєстрованих агентів. Суворе покарання для реєстраційних агентів (штраф або тюремне ув’язнення) передбачено також за надання завідомо неправдивої інформації, що стосується корпоративної юридичної особи, так як це вважається злочином. На завершення хочемо зазначити, що БВО уклали низку угод про обмін податковою інформацією ще й з іншими країнами. Крім того, інформація про бенефіціарних власників завжди була доступною для компетентних органів, що подали відповідний запит до відповідного органу БВО. А це означає, що БВО, як і інші офшорні юрисдикції, рухаються до прозорості семимильними кроками, а офшорні компанії поступово втрачають свою анонімність.