Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777

Розстрочення виконання податкового зобов’язання за рішенням контролюючого органу та за рішенням суду, в чому різниця та які наслідки для платника податків?

Розстрочення виконання податкового зобов’язання за рішенням контролюючого органу та за рішенням суду, в чому різниця та які наслідки для платника податків?

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що визначення сум податкових зобов’язань відбувається або самостійно платником податків, або контролюючим органом у випадках, передбачених податковим законодавством.

Податковий кодекс України містить вичерпний перелік випадків, коли контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов’язання. Зокрема, до таких випадків відносяться:

  • платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування;
  • дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
  • згідно законодавству, особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань, є контролюючий орган;
  • дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил їх нарахування, утримання та сплати;
  • результати митного контролю свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях;
  • у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристиках, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Податки та збори, що визначені платником податків або контролюючим органом, повинні бути сплачені у встановлені строки (за загальним правилом, протягом 10-ти календарних днів з моменту узгодження податкового зобов’язання).

Несвоєчасна сплата податків та зборів тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.

Слід нагадати, що податкове законодавство у певних випадках передбачає можливість зміни строку сплати податків та зборів шляхом застосування відстрочки або розстрочки (ст. 32, 100 ПКУ). По суті, це є перенесенням строків сплати грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти.

Рішення про надання відстрочки або розстрочки приймається контролюючим органом. У разі прийняття відповідного рішення, між контролюючим органом та платником податків укладається відповідний договір. Звичайно, відстрочка та розстрочка не є звільненням від податкового зобов’язання або податкового боргу. Однак слід мати на увазі, в даному випадку є як мінімум два позитивних моменти: по-перше, можливість сплатити податкове зобов’язання частинами, а по-друге, відсутність нарахування на розстрочені та відстрочені грошові зобов’язання, а також на податковий борг пені та штрафу (з дати підписання відповідного договору).

Нерідко буває, що за наявності податкового боргу контролюючий орган стягує його у судовому порядку. При наявності судового рішення на користь контролюючого органу платники податків користуються своїм правом та звертаються до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Якщо існують законні підстави, суди задовольняють такі заяви. Отримавши рішення суду про розстрочення/відстрочення, платники податків заспокоюються. Але цей спокій діє до моменту отримання інформації про те, що на суму податкового боргу, яку стягнуто за рішенням суду, контролюючий орган продовжує нараховувати штрафні санкції.

А тому постає питання, в чому різниця між відстроченням та розстроченням сплати податкового боргу за рішенням суду та за рішенням контролюючого органу?

Свою позицію з цього приводу висловив Верховний Суд. Зокрема у Постанові від 20.02.2018 року по справі № 810/700/17 (адміністративне провадження №К/9901/1561/17), Верховний Суд, проаналізувавши положення Податкового кодексу України, наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1853/24385, зазначив, що:

«…штрафні санкції не нараховуються тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) саме з дати прийняття такого рішення.».

«…розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків…».

«Відтак, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафу…, а отже,  зважаючи на відсутність рішення контролюючого органу про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов’язання (податкового боргу), наявність якого звільняє платника від відповідальності у вигляді штрафу, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган діяв у межах, визначених законом.».

Іншими словами, Верховний Суд зазначив, що рішення суду про розстрочення/відстрочення його (рішення) виконання жодним чином не впливає на строки сплати узгодженого податкового зобов’язання (в даному випадку узгодженим воно є з дня набрання судовим рішенням законної сили) та не позбавляє контролюючий орган права нараховувати відповідні штрафні санкції за порушення цих строків.

А тому, при неможливості своєчасно розрахуватися із бюджетом, щоб уникнути нарахування штрафних санкцій на суму податкового зобов’язання (податкового боргу), платникам податків необхідно звертатися до контролюючого органу із заявою про розстрочення або відстрочення сплати податків та зборів та підписувати відповідний договір.

Замовити послугу

з нашими фахівцями

Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777
Використовуйте формат name@mail.com
Тільки літери, цифри і пробіли (від 2 до 30 знаків)
Залишились питання?

Замовте професійну консультацiю

Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777