1. Головна
  2. Медіацентр
  3. Блог юриста
  4. Європейський ПДВ при наданні послуг
Розмір шрифту:
-
+
Роздрукувати статтю
Відправити:
Поділиться:
Finance Business Service

Європейський ПДВ при наданні послуг

Підписатися

Компаніям, які мають клієнтів у європейських країнах, необхідно визначити державу, в якій їх дохід обкладається ПДВ, і пов'язані з цим наслідки, з точки зору непрямого податку.

Надання «послуг» визначається як щось, що не є «товаром». Кожна поставка послуг має підлягати аналізу в світлі правил місця поставки для забезпечення правильного обліку ПДВ правильною особою у правильній юрисдикції. Це особливо важливо при здійсненні глобальних продажів, які можуть привести до виникнення зобов'язань щодо ПДВ, і правила місця поставки є відправною точкою для цього.
Як і у випадку з товарами, для послуг, що надаються бізнесу (B2B), і послуг кінцевому споживачеві (B2C) встановлені різні правила визначення місця поставки (а відповідно, і місця їх оподаткування).

За загальним правилом надання послуг B2B оподатковується за місцем знаходження клієнта. При цьому клієнт обов'язково повинен надати постачальнику послуг свій ПДВ номер, інакше така операція розглядається як B2C. Якщо ж клієнт є резидентом третьої країни (не країни-члена ЄС) і не має європейського номера ПДВ, для розгляду його як бізнес-клієнта він повинен надати документи, що підтверджують ведення ним господарської та підприємницької діяльності.

Надання послуг B2C (для кінцевих споживачів), як і у випадку поставки товарів, обкладається ПДВ за місцем реєстрації постачальника.

Механізм стягнення податку в разі, коли країна постачальника не збігається з країною місця надання послуги, аналогічний тому, що застосовується при поставці товарів: при наданні послуги B2B постачальник виставляє рахунок з ПДВ за ставкою 0%, а клієнт звітує щодо ПДВ за допомогою механізму reverse charge. При наданні послуги B2C постачальник виставляє рахунок з ПДВ за ставкою своєї країни.

Тут варто пояснити, що собою являє reverse charge. Цей механізм був створений з метою спрощення звітності щодо ПДВ у 1993 році, коли європейський ПДВ було реформовано для запуску єдиного ринку. Суть його полягає в тому, що відповідальність за облік ПДВ перекладається з продавця на покупця. Одержувач товару / послуги зобов'язаний декларувати як свою покупку (вхідний ПДВ), так і продажі постачальника (вихідний ПДВ). Тобто у своїй декларації він відображає суму ПДВ (за ставкою своєї країни) до сплати і цю ж суму ПДВ - до вирахування. Таким чином, дві проводки скасовують одна одну, з точки зору руху грошових коштів.

Однак, з точки зору регулюючих органів, таким чином відбувається звіт за даною транзакцією. Ця інформація відображається також у звітах про постачання товарів або послуг для транскордонних поставок (EU Sales List).

Нижче наведено таблицю, в якій представлено механізм обліку та сплати ПДВ за різними транзакціями:


Инфографика

Виняток становлять ​​електронні, телекомунікаційні, теле- та радіомовні послуги B2C, коли зобов'язання щодо ПДВ у країні клієнта покладається на постачальника. При цьому він може використовувати систему єдиного вікна (MOSS). Детальніше цю тему ми обговоримо в одному з наступних блогів.

З метою забезпечення ПДВ надходжень до країни фактичного споживання послуги було введено також спеціальні правила оподаткування за місцем ефективного використання і споживання послуги:

  • Послуги B2C, що надаються посередником, оподатковуються в тому місці, де оподатковується основна угода, в якій бере участь посередник. Наприклад, приватний власник вілли в Іспанії хоче перемістити меблі у свій будинок у Німеччині, для чого просить посередника знайти компанію, яка здійснить перевезення. Незалежно від того, де зареєстрований посередник, за комісійні стягуватиметься іспанський податок, оскільки місцем оподаткування внутрішньоєвропейського перевезення товарів є місце відправлення.
  • Послуги B2B та B2C, пов'язані з нерухомим майном, оподатковуються за місцем знаходження цього майна.
  • Послуги пасажирських перевезень (як B2B, так і B2C) обкладаються ПДВ пропорційно відстаням за маршрутом на території кожної з країн. Наприклад, ціна квитка на автобусний рейс із Польщі до Франції через Німеччину включатиме ПДВ Польщі, Німеччини та Франції, пропорційні відстаням, пройденим у кожній із цих країн. Якщо маршрут пройде через Швейцарію, ПДВ не буде накладатися на відстань, подолану в цій країні, оскільки Швейцарія не є членом ЄС.
  • Внутрішньоєвропейські перевезення товарів B2C (товарів, що відправляються з однієї держави-члена та прибувають до іншої) оподатковуються за місцем відправлення.
  • Допоміжні вантажоперевезенням послуги B2C, такі як послуги навантаження і розвантаження, оподатковуються у державі-члені, де ці послуги фізично виконуються.
  • Послуги B2B та B2C за короткостроковою орендою транспортних засобів (до 30 днів, у разі судів - до 90 днів) оподатковуються в тому місці, де транспортний засіб фактично передано у розпорядження клієнта.
  • Послуги довгострокової оренди транспортних засобів B2C оподатковуються в тому місці, де зареєстрований приватний клієнт, має постійну адресу або постійно проживає, за винятком випадків, коли постачальник послуг із оренди прогулянкового судна зареєстрований у тій самій державі-члені, в якій він передає судно у розпорядження замовника.
  • Послуги з проведення культурних, мистецьких, спортивних, наукових, освітніх, розважальних та аналогічних заходів, як B2B так і B2C, оподатковуються в місці, де ці заходи проводяться.
  • Послуги ресторанів та кейтерінгу B2B і B2C обкладаються ПДВ у тому місці, де послуги фізично виконуються. Коли ці послуги поставляються в пасажирському транспорті, що здійснює перевезення в межах ЄС, податок сплачується в місці відправлення транспорту.
  • Електронні послуги B2C, надавані постачальниками з третіх країн клієнтам у ЄС, повинні оподатковуватися в місці знаходження або постійного проживання клієнта.
    Наприклад, якщо приватна особа, яка проживає в Угорщині, використовує американську онлайн-бібліотеку, угорський ПДВ має бути сплачено на суму послуги американської компанії.
  • Телекомунікаційні, теле- і радіомовні послуги B2C обкладатимуться податком у тому місці, де зареєстрований клієнт, має постійну адресу або постійно проживає. Якщо ці послуги надаються постачальниками з третіх країн приватним клієнтам у ЄС, вони оподатковуються в місці, де приватний клієнт користується цією послугою. Наприклад, німецький приватний клієнт зі швейцарським оператором зв'язку, який використовує свій мобільний телефон у Німеччині, оплачуватиме німецький ПДВ. При використанні ним мобільного телефону під час відпустки на Кіпрі за дзвінки з Греції з нього стягуватиметься кіпрський ПДВ.

Кожна держава-член ЄС відповідає за впровадження правила ефективного використання та споживання послуги. У зв'язку з цим держави-члени мають право прийняти рішення про зміну місця надання послуг (як всередині, так і за межами їх території) для послуг оренди транспортних засобів або деяких послуг B2C для клієнтів за межами ЄС, якщо місце надання послуги відповідно до правил місця ефективного використання та споживання відрізняється від місця надання послуги відповідно до загального правила. Таку можливість надано країнам-членам ЄС для запобігання подвійного оподаткування, ухилення від оподаткування або спотворення конкуренції.

Як бачимо, для коректного визначення правила оподаткування послуги необхідно розуміти природу цієї послуги та статус клієнта. Але і цього часто недостатньо, адже загальноєвропейські правила є лише верхівкою айсберга. З огляду на те, що правила ПДВ кожної окремої європейської країни можуть значно відрізнятися, для адекватного планування діяльності конкретної компанії з конкретними контрагентами потрібно вивчати практику правозастосування у відповідних юрисдикціях.

Алёна Выдыш
Автор
Юрист
Finance Business Service