Формат і методи доставки багатьох товарів переносять їх у категорію послуг, особливо у разі їх передачі через Інтернет, як, наприклад, електронні книги, завантаження музики, потокова передача вмісту. Режим стягування ПДВ цієї конкретної підкатегорії послуг, що надаються в електронному вигляді, останнім часом зазнав значних змін. У цьому блозі ми розглянемо вимоги чинного європейського законодавства, а в наступних намагатимемося охопити прийдешні зміни в даній сфері.
Згідно з європейським законодавством, що набрало чинності з 1 січня 2015 року, телекомунікації, теле – і радіомовлення, а також електронні послуги обкладаються ПДВ за місцем знаходження клієнта незалежно від того, є він бізнесом чи споживачем, знаходиться на території ЄС чи за його межами.
І все ж, для забезпечення правильного оподаткування цих послуг постачальнику необхідно визначити статус свого клієнта (чи є він платником ПДВ), а також місце його знаходження.
Найпростіший і надійний спосіб визначити, є клієнт бізнесом чи споживачем, – попросити у нього номер платника ПДВ. Постачальники можуть перевірити ПДВ номери своїх клієнтів, використовуючи веб-сайт системи обміну інформацією про ПДВ (VIES): http://ec.europa.eu/taxation_customs/vies.
Місцезнаходження для бізнесу (платник ПДВ) визначається як країна реєстрації або країна, в якій він має постійне місцезнаходження та отримує послугу. Для споживача (не платник ПДВ) місцезнаходженням є країна реєстрації або країна, на території якої він має постійну адресу проживання чи переважно проживає.
Якщо з телекомунікаціями і мовленням усе більш-менш зрозуміло, то з поняттям електронних послуг варто розібратися докладніше, оскільки ми стикаємося з цим частіше, ніж гадаємо. У загальноєвропейському законодавстві електронні послуги визначені як послуги, що надаються через Інтернет або електронну мережу, характер яких робить їх надання автоматизованим із мінімальним втручанням людини, а також забезпечення яких неможливо за відсутності інформаційних технологій.
Існує досить об’ємний перелік електронних послуг, однак ми перерахуємо лише основні з них:
цифрові продукти в цілому, включаючи програмне забезпечення та оновлення до нього;
надання або підтримання присутності бізнесу чи особистої присутності в електронній мережі, таке як веб-сайт або веб-сторінка;
електронна пошта, що автоматично створюється з комп’ютера;
хостинг веб-сайтів і веб-сторінок;
адміністрування віддалених систем;
онлайн-сховище даних, де зберігаються і вилучаються конкретні дані в електронному вигляді;
доступ або завантаження фотографій, графічних зображень або заставок;
оцифрований зміст книг та інших електронних публікацій;
підписка на онлайн-газети і журнали;
блоги та статистика веб-сайтів;
онлайн-новини, інформація про трафік і метеорологічні звіти;
надання рекламних майданчиків, включаючи рекламні банери на веб-сайті / веб-сторінці;
використання пошукових систем та інтернет-каталогів;
доступ або завантаження музики, фільмів, ігор на комп’ютери та мобільні телефони.
Чтобы заявить и оплатить НДС (как в ЕС, так и за его пределами), поставщик может использовать способ онлайн-декларирования/оплаты через систему единого окна (mini One Stop Shop – “MOOS”), Щоб заявити та сплатити ПДВ (як у ЄС, так і за його межами), постачальник може використовувати спосіб онлайн-декларування/оплати через систему єдиного вікна (mini One Stop Shop – “MOOS”), зареєструвавшись на відповідному веб-порталі в країні ЄС, де він зареєстрований платником ПДВ. Варто одразу зазначити, що дана схема є не обов’язковим, а спрощувальним заходом. Вона дозволяє оподатковуваним особам не реєструватися в кожній державі-члені перебування їх клієнтів.
На практиці у відповідності з цією схемою платник податку, зареєстрований у MOOS у державі-члені ЄС (держава ідентифікації), в електронному вигляді подає щоквартальну MOOS декларацію, в якій перераховуються поставки послуг неоподатковуваним особам в інших державах-членах ЄС (держави споживання) разом із ПДВ, що підлягає утриманню. Ці декларації разом зі сплаченим ПДВ потім передаються державою ідентифікації у відповідні держави споживання через захищену комунікаційну мережу.
При транскордонному наданні послуг бізнесу клієнт із іншої країни ЄС (щодо постачальника) самостійно сплачуватиме податок у рамках механізму зворотного оподаткування (reverse charge). Ця система дозволяє покупцеві послуги розрахувати податок за ставкою своєї країни і відзвітувати за нього шляхом зазначення в декларації суми податку до сплати і такої ж суми податку до відрахування. Фактичного руху коштів при цьому не відбувається, але контролюючі органи отримують інформацію про рух послуг всередині ЄС.
Наочно правила обкладення ПДВ електронних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг теле – і радіомовлення можна представити так:
Винятком із загального правила є правило ефективного використання і споживання. Воно використовується, коли:
місце поставки знаходиться в Євросоюзі, але послуги споживаються за його межами;
місце поставки знаходиться за межами ЄС, але послуги споживаються в ЄС.
Ефективне використання та споживання має місце, коли клієнт фактично споживає послуги не за місцем знаходження, незалежно від договірних умов та оплати.
Наприклад, послуги з надання банерної реклами на веб-сайті видання, що надаються компанією в Німеччині для бізнесу в США, за загальним правилом, оподатковуються за місцем реєстрації клієнта, і, відповідно, європейський ПДВ не стягується. Однак, якщо веб-сайт видання використовується для рекламної кампанії в межах Німеччини, німецькі компетентні органи, використовуючи правило ефективного використання та споживання, можуть прийняти рішення про те, що ПДВ стягується на території Німеччини.
Отже, суть законодавчих вимог щодо стягування ПДВ з електронних, телекомунікаційних та послуг теле – та радіомовлення в тому, щоб постачальники сплачували ПДВ на такі послуги в кожній країні ЄС, у якій вони їх надають. Для багатьох компаній це може призвести до юридичної вимоги щодо реєстрації платниками ПДВ окремо в кожній країні ЄС, де вони мають клієнтів. Саме з цієї причини було створено систему MOSS, за допомогою якої декларування та сплату ПДВ по кількох європейських країнах можна зробити за допомогою єдиної електронної декларації, яка подається до місцевого податкового органу.