Чи існує в Україні банківська таємниця і до чого готуватися громадянам України

Що вважається банківською таємницею Актуальність і важливість теми банківської таємниці складно переоцінити. Правильне застосування правових норм, що регулюють порядок її розкриття, необхідно як для працівників банків, так і для всіх інших осіб, які мають на меті отримати доступ до зазначеної інформації. У той же час досить часто фізичним і юридичним особам з метою захисту своїх порушених прав критично необхідно отримати “захищену” законом інформацію. Стаття 60 Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (зі змінами, далі – ЗУ «Про банки і банківську діяльність») визначає банківську таємницю як інформацію щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку. Банківською таємницею по відношенню до клієнтів банку, зокрема, є:

1. відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
2. операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
3. фінансово-економічний стан клієнтів;
4. системи охорони клієнтів;
5. інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи-клієнта, її керівників, напрями діяльності;
6. відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
7. інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Хто може отримати дані, які містять банківську таємницю, та в яких випадках Згідно ст. 1076 Цивільного кодексу України банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Іншим особам (держструктури, СБУ та ін.), крім клієнтів банків і їхніх представників, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановленому ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Для банків передбачено особливий порядок зберігання та розкриття банківської таємниці. На поточний момент інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками щодо клієнтів:

1. На письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права керування рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження.
2. За рішенням суду.
3. Органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
4. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків.
5. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних із фінансовими операціями, що стали об’єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій.
6. Органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
7. За рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції стосовно наявності та стану рахуків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”.
8. Іншим банкам у випадках, передбачених ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
9. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації та перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їхнє ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій та залишків за ними. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного із членів сім’ї або домогосподарства.
10. Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку зі здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, – щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок та обсяги розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, визначаються Цивільним кодексом України, ЗУ “Про банки і банківську діяльність” та Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (затверджені Постановою Правління НБУ № 267 від 14.07.2006 р., зі змінами). Приєднання до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією CRS: наслідки для України Вже через два роки в Україні можуть скасувати банківську таємницю. Автоматичний обмін податковою інформацією відбувається між країнами, які підписали Конвенцію Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base erosion and Profit Shifting, BEPS). За словами керівника Міністерства фінансів України Олександра Данилюка, у 2020 році наша країна готова приєднатися до міжнародного загального стандарту звітності CRS, який впроваджено в ЄС у березні цього року, і саме він якраз і передбачає скасування банківської таємниці. США першими почали боротьбу з недоплатою податків шляхом реєстрації фірм в офшорах. У 2010 році було прийнято закон, що дозволяє фіскалам США отримувати за кордоном інформацію про доходи, отримані в тій чи іншій країні американськими громадянами. Закон виявився ефективним, і зараз до обміну фінансовою інформацією приєдналося понад 100 країн світу, перш за все економічно розвинених. Обмін між фіскальними службами проводиться в автоматичному режимі на основі взаємності. “Підвищення прибутковості бізнесу з використанням офшорів стало настільки популярним у світі, що у країнах із високими податками відчули різке зниження податкових надходжень і зростання дефіциту держбюджетів. На сьогодні в офшорах сховано близько 10 трильйонів доларів. Щоб їх повернути хоча б частково, і створено CRS” , – пояснив президент Украналітцентру Олександр Охріменко. Після приєднання до CRS українські банки будуть збирати і передавати дані про своїх клієнтів до фіскальних органів, які, у свою чергу, будуть автоматично обмінюватися інформацією з колегами з інших країн і отримувати від них дані про наших співвітчизників. У першу чергу під пильну увагу потраплять ті українці, які мають рахунки за кордоном. За словами Данилюка, зараз українські фіскальні органи не мають можливості оперативно отримати повну інформацію про фактичних українських власників компаній, що працюють на нашому ринку, про їх фінансові операції за кордоном, у тому числі наявність рахунків, майна, цінних паперів за межами України. Фінансові аналітики схвалюють наміри нашої влади приєднатися до CRS, але кажуть, що це відбудеться не скоро. Аналітик ГК “Forex club” Андрій Шевчишин в інтерв’ю ЗМІ підкреслив, що CRS – це глобальний світовий тренд, спрямований на те, щоб очистити світову банківську систему від офшорних компаній і мінімізації оподаткування через них, тому нам із часом доведеться його підтримати. “Він вигідний для держав, але не вигідний для клієнтів. Але не всі країни-офшори підтримують CRS, тож бізнесмени, які мають достатньо коштів, щоб відкрити офшорну компанію, наприклад, на Белізі або Віргінських островах, можуть бути спокійні за свої доходи”. Чи буде повністю скасовано банківську таємницю в Україні у зв’язку з приєднанням до стандарту, поки неясно – для скасування потрібно вносити зміни до ЗУ “Про банки і банківську діяльність”. У НБУ ініціативу Мінфіну не коментують. Дані про банківські рахунки українських громадян розкривати поки що теж не збираються. Але ж недарма кажуть: хто володіє інформацією – той володіє світом. До зазначених змін треба бути готовим.