На початку листопада 2017 року ми вже аналізували запропонований Міністерством фінансів України проект щодо внесення змін до Наказу № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі – Критерії).
Наразі зміни до Критеріїв внесені і набрали чинності 17 листопада 2017 року. Вони затверджені Наказом Мінфіну № 926 від 09.11.2017 року і зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 138/31250 13 листопада 2017 року.
Слід зазначити, що ті зміни, що були внесені, та їх проект суттєво відрізняються одне від одного.
У чому суть останніх нововведень і як вони вплинуть на бізнес, розбиралися фахівці Finance Business Service.
По-перше, пункт 3 Критеріїв викладено у новій редакції, а саме в тій частині, яка стосується автоматичного врахування системою моніторингу інформації, поданої платником податків за встановленою формою.
Що стосується платників-сільськогосподарських товаровиробників, то автоматичне врахування інформації відтепер відбувається за наявності не лише однієї ділянки площею більше 200 га, а й сукупності ділянок загальною площею більше 200 га. На нашу думку, це є більш виправданим, оскільки об’єктивні реалії не завжди дають підприємствам можливість мати у власності або орендувати цільну земельну ділянку такою площею. Таким чином, попередня редакція Критеріїв лишала певну частку платників-сільськогосподарських товаровиробників права на автоматичне врахування поданої ними інформації, фактично за формальними та невиправданими ознаками.
По-друге, додано нову категорію платників податку (окрім сільськогосподарських товаровиробників), інформація яких має враховуватися автоматично. Зокрема, це платники податків, у яких значення показників «D» та «P», розрахованих у порядку, наведеному у підпункті 4 пункту 5 Критеріїв, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм × 1,3 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних/розрахунках коригування, складених з 01 січня 2017 року в Реєстрі, зазначених в інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за період з 01 січня 2017 року.
Зазнав змін і п.п. 4 п. 5 Критеріїв. Відтепер уточнено, що може не враховуватися в автоматичному режимі інформація, подана платником податків, у разі, якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, згідно з додатком до Критеріїв. Тобто відтепер мова йде виключно про отримання податкової інформації, а не будь-якої, як було раніше.
Крім того, вказаний підпункт доповнено новим абзацом, відповідно до якого значення показників «D» (розрахункова величина) та «P» (сума податку на додану вартість, зазначена платником у податкових накладних), обраховуються ДФС автоматично кожного 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, і стають доступними платнику в електронному кабінеті.
Абзац 2 пункту 6 Критеріїв також викладено у новій редакції. Зокрема, суттєвою зміною до критерію, відповідність якому спричиняє проведення моніторингу податкових накладних, є те, що відтепер переважання товару в залишку зареєстрованих у Реєстрі з 01 січня 2017 року податкових накладних поширюється не на всіх платників податку, а лише на тих, у кого: більше 75% загального такого залишку – для платників, у яких значення показника «D» становить понад 0,03); більше 60% – при «D» від 0,02 до 0,03; більше 50% – від 0,015 до 0,02; більше 40% – від 0,01 до 0,015, більше 30% – від 0,005 до 0,01, більше 20% – до 0,005.
Тобто відтепер можливість застосування моніторингу податкових накладних має пряму залежність від співвідношення відсотку залишку товару та показника «D». Як такі показники будуть спрацьовувати у системі адміністрування, наразі не відомо, але сподіваємось, що це надасть змогу уникнути певного узагальнення результатів господарської діяльності, і система буде більш зважено підходити до відбору податкових накладних для їх моніторингу.
Наступною зміною є додавання нового абзацу після абзацу 3 пункту 6. Зокрема, новим абзацом фактично вводиться новий критерій, відповідність якому передбачає здійснення моніторингу розрахунку коригування. Зокрема, рахунок коригування підлягає моніторингу у трьох випадках:
При зміні вартості товару/послуг більше ніж удвічі;
При зміні перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД у номенклатурі товарів/послуг;
При зміні перших двох цифр для кодів послуг за Державним класифікатором продукції та послуг.
Таким чином, ми бачимо, що Критерії зазнали значних змін, як позитивних (уточнення критеріїв для автоматичного врахування інформації у відношенні платників-сільськогосподарських товаровиробників), так і таких, що можуть ускладнити реєстрацію податкових показників (моніторинг розрахунку коригування при зміні вартості товару чи його номенклатури).
Чи вплинуть такі зміни позитивно на адміністрування ПДВ і чи зможуть платники податків уникати необґрунтованого моніторингу та «блокування» податкових накладних, зараз визначити дуже складно. А тому фахівці Finance Business Service продовжують відстежувати ситуацію з автоматизованим адмініструванням ПДВ, своєчасно сповіщати своїх клієнтів про зміни та вирішувати їхні завдання.
На початку листопада 2017 року ми вже аналізували запропонований Міністерством фінансів України проект щодо внесення змін до Наказу № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі – Критерії).
Наразі зміни до Критеріїв внесені і набрали чинності 17 листопада 2017 року. Вони затверджені Наказом Мінфіну № 926 від 09.11.2017 року і зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 138/31250 13 листопада 2017 року.
Слід зазначити, що ті зміни, що були внесені, та їх проект суттєво відрізняються одне від одного.
У чому суть останніх нововведень і як вони вплинуть на бізнес, розбиралися фахівці Finance Business Service.
По-перше, пункт 3 Критеріїв викладено у новій редакції, а саме в тій частині, яка стосується автоматичного врахування системою моніторингу інформації, поданої платником податків за встановленою формою.
Що стосується платників-сільськогосподарських товаровиробників, то автоматичне врахування інформації відтепер відбувається за наявності не лише однієї ділянки площею більше 200 га, а й сукупності ділянок загальною площею більше 200 га. На нашу думку, це є більш виправданим, оскільки об’єктивні реалії не завжди дають підприємствам можливість мати у власності або орендувати цільну земельну ділянку такою площею. Таким чином, попередня редакція Критеріїв лишала певну частку платників-сільськогосподарських товаровиробників права на автоматичне врахування поданої ними інформації, фактично за формальними та невиправданими ознаками.
По-друге, додано нову категорію платників податку (окрім сільськогосподарських товаровиробників), інформація яких має враховуватися автоматично. Зокрема, це платники податків, у яких значення показників «D» та «P», розрахованих у порядку, наведеному у підпункті 4 пункту 5 Критеріїв, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм × 1,3 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних/розрахунках коригування, складених з 01 січня 2017 року в Реєстрі, зазначених в інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, становить більше 25 відсотків загального обсягу постачання за період з 01 січня 2017 року.
Зазнав змін і п.п. 4 п. 5 Критеріїв. Відтепер уточнено, що може не враховуватися в автоматичному режимі інформація, подана платником податків, у разі, якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, згідно з додатком до Критеріїв. Тобто відтепер мова йде виключно про отримання податкової інформації, а не будь-якої, як було раніше.
Крім того, вказаний підпункт доповнено новим абзацом, відповідно до якого значення показників «D» (розрахункова величина) та «P» (сума податку на додану вартість, зазначена платником у податкових накладних), обраховуються ДФС автоматично кожного 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, і стають доступними платнику в електронному кабінеті.
Абзац 2 пункту 6 Критеріїв також викладено у новій редакції. Зокрема, суттєвою зміною до критерію, відповідність якому спричиняє проведення моніторингу податкових накладних, є те, що відтепер переважання товару в залишку зареєстрованих у Реєстрі з 01 січня 2017 року податкових накладних поширюється не на всіх платників податку, а лише на тих, у кого: більше 75% загального такого залишку – для платників, у яких значення показника «D» становить понад 0,03); більше 60% – при «D» від 0,02 до 0,03; більше 50% – від 0,015 до 0,02; більше 40% – від 0,01 до 0,015, більше 30% – від 0,005 до 0,01, більше 20% – до 0,005.
Тобто відтепер можливість застосування моніторингу податкових накладних має пряму залежність від співвідношення відсотку залишку товару та показника «D». Як такі показники будуть спрацьовувати у системі адміністрування, наразі не відомо, але сподіваємось, що це надасть змогу уникнути певного узагальнення результатів господарської діяльності, і система буде більш зважено підходити до відбору податкових накладних для їх моніторингу.
Наступною зміною є додавання нового абзацу після абзацу 3 пункту 6. Зокрема, новим абзацом фактично вводиться новий критерій, відповідність якому передбачає здійснення моніторингу розрахунку коригування. Зокрема, рахунок коригування підлягає моніторингу у трьох випадках: