Як вже неодноразово зазначалося спеціалістами Finance Business Service, Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 р. було внесені численні зміни до низки положень Податкового кодексу України.
Знакові зміни були внесені до п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України, та не менш значуще доповнення пунктом 201.16. мала стаття 201 Податкового кодексу України.
Так, основними тезами змін до п. п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України стали:
– здійснення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (надалі по тексту – «податкова накладна» у відповідних відмінках), критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;
– покладення на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, обов’язку визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Змінами до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України визначено:
– можливість зупинення реєстрації податкової накладної;
– вимоги до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної;
– загальний порядок зупинення реєстрації та реєстрація податкової накладної;
– дії платника податків при зупиненні реєстрації його податкової накладної;
– порядок оскарження рішень про зупинення реєстрації податкової накладної.
Згадані зміни до Податкового кодексу України зумовили прийняття Міністерством фінансів України нових підзаконних актів, а також прийняття Кабінетом Міністрів України нових підзаконних актів та внесення змін в існуючи.
Що це за акти, і чого стосуються:
Наразі, що ж картину ми отримали, яка почала в повній мірі діяти з 01 липня 2017 року, і які податкові накладні перевіряти не будуть?
На переконання контролюючого органу до 98% податкових накладних, від їх загальної кількості, попадати під моніторинг не будуть. Які ж це критерії (ознаки), що дозволяють одразу уникнути моніторингу?
Перелік таких ознак, за наявності яких податкові накладні не підпадатимуть під моніторинг, визначено у п. 5 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621.
Перша ознака, і це цілком логічно, це податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.
Друга ознака має прив’язку до наявності одночасно двох показників: 1) обсяг постачання зазначений у податкових накладних становить менше 500 тисяч гривень в поточному місяці; 2) керівник цього платника податків займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків.
Третя ознака, має відсилання на сплачену у 2016 загальну суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування а також податків і зборів. Загальна сума сплаченого внеску, податків і зборів має становити більше 5 мільйонів гривень за 2016 рік.
Треба звернути увагу на те, що ця ознака має два уточнення: 1) в сплачені суми не враховуються суми податку на додану вартість, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України; 2) ознака використовується з 01 квітня 2017 року до 01 січня 2018 року.
Четверта ознака, фактично стосується податкового навантаження на платника податків, що розраховується по відповідній формулі.
Таким чином, ми маємо чотири ознаки, які відразу «відсікають» податкові накладні від застосування до них моніторингу.
Однак слід звернути увагу на те, що тертя ознака, фактично є тимчасовою, та застосовною до певного часового періоду. Так в ній береться до уваги сплачені податки тільки за 2016 рік, і чітко вказує на її застосування лише протягом дев’яти місяців у 2017 році.
А відтак, починаючи із 01 січня 2018 року, платники податків, за відсутності змін у чинному законодавстві, матимуть лише три ознаки, за якими моніторинг податкових накладних проводитися не буде.
Не пройшло навіть одного місяці з початку повноцінної роботи системи блокування податкових накладних, тому важко спрогнозувати наскільки чітко, будуть спрацьовувати вказані критерії у системі блокування, та з якими труднощами стикнуться платники податків та працівники Державної фіскальної служби України.
Спеціалісти Finance Business Service продовжують відстежувати дану ситуацію, оперативно інформуватимуть про труднощі які виникають у платників податків, та як завжди надавитимуть актуальні консультації та дієві поради з цього питання.
Як вже неодноразово зазначалося спеціалістами Finance Business Service, Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 р. було внесені численні зміни до низки положень Податкового кодексу України.
Знакові зміни були внесені до п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України, та не менш значуще доповнення пунктом 201.16. мала стаття 201 Податкового кодексу України.
Так, основними тезами змін до п. п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України стали:
– здійснення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (надалі по тексту – «податкова накладна» у відповідних відмінках), критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;
– покладення на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, обов’язку визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Змінами до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України визначено:
– можливість зупинення реєстрації податкової накладної;
– вимоги до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної;
– загальний порядок зупинення реєстрації та реєстрація податкової накладної;
– дії платника податків при зупиненні реєстрації його податкової накладної;
– порядок оскарження рішень про зупинення реєстрації податкової накладної.
Згадані зміни до Податкового кодексу України зумовили прийняття Міністерством фінансів України нових підзаконних актів, а також прийняття Кабінетом Міністрів України нових підзаконних актів та внесення змін в існуючи.
Що це за акти, і чого стосуються:
Наразі, що ж картину ми отримали, яка почала в повній мірі діяти з 01 липня 2017 року, і які податкові накладні перевіряти не будуть?
На переконання контролюючого органу до 98% податкових накладних, від їх загальної кількості, попадати під моніторинг не будуть. Які ж це критерії (ознаки), що дозволяють одразу уникнути моніторингу?
Перелік таких ознак, за наявності яких податкові накладні не підпадатимуть під моніторинг, визначено у п. 5 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621.
Перша ознака, і це цілком логічно, це податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.
Друга ознака має прив’язку до наявності одночасно двох показників: 1) обсяг постачання зазначений у податкових накладних становить менше 500 тисяч гривень в поточному місяці; 2) керівник цього платника податків займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків.
Третя ознака, має відсилання на сплачену у 2016 загальну суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування а також податків і зборів. Загальна сума сплаченого внеску, податків і зборів має становити більше 5 мільйонів гривень за 2016 рік.
Треба звернути увагу на те, що ця ознака має два уточнення: 1) в сплачені суми не враховуються суми податку на додану вартість, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України; 2) ознака використовується з 01 квітня 2017 року до 01 січня 2018 року.
Четверта ознака, фактично стосується податкового навантаження на платника податків, що розраховується по відповідній формулі.
Таким чином, ми маємо чотири ознаки, які відразу «відсікають» податкові накладні від застосування до них моніторингу.
Однак слід звернути увагу на те, що тертя ознака, фактично є тимчасовою, та застосовною до певного часового періоду. Так в ній береться до уваги сплачені податки тільки за 2016 рік, і чітко вказує на її застосування лише протягом дев’яти місяців у 2017 році.
А відтак, починаючи із 01 січня 2018 року, платники податків, за відсутності змін у чинному законодавстві, матимуть лише три ознаки, за якими моніторинг податкових накладних проводитися не буде.
Не пройшло навіть одного місяці з початку повноцінної роботи системи блокування податкових накладних, тому важко спрогнозувати наскільки чітко, будуть спрацьовувати вказані критерії у системі блокування, та з якими труднощами стикнуться платники податків та працівники Державної фіскальної служби України.
Спеціалісти Finance Business Service продовжують відстежувати дану ситуацію, оперативно інформуватимуть про труднощі які виникають у платників податків, та як завжди надавитимуть актуальні консультації та дієві поради з цього питання.