Finance Business Service
. , 72/74 03150 ,
+38 044 498 56 40, info@fbs-group.com
Пн-Пт з 08:00 до 19:00 Київ
Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages

Особливості оподаткування операцій із давальницькою сировиною від нерезидента

На сьогоднішній день чимала кількість платників податків здійснюють діяльність у сфері переробки давальницької сировини.

Загалом переробку давальницької сировини на території України можна умовно поділити на дві групи: перша – переробка сировини резидента, друга – переробка сировини нерезидента, що ввезена на митну території України, із подальшим вивезенням (реекспортом) готової продукції.

Якщо з першою групою усе більш-менш зрозуміло, то щодо переробки сировини, ввезеної нерезидентом на митну територію України, та порядку її вивезення виникають певні запитання.

Фахівці Finance Business Service розбиралися із порядком переробки давальницької сировини нерезидента на митній території України та особливостями митного і валютного регулювання такої господарської операції.

Схематично переробка давальницької сировини виглядає наступним чином:

Більшість господарських відносин починаються з укладення договору. За своєю правовою природою договір із переробки давальницької сировини є нічим іншим, як договором підряду, який регулюється Главою 61 Цивільного кодексу України.

Однак, коли однією стороною договору виступає нерезидент, а сировина і в подальшому виготовлений із неї товар переміщуються через державний кордон України, такий договір набуває статус зовнішньоекономічного.

Що потрібно знати в даному випадку? При укладенні зовнішньоекономічного договору (контракту) слід дотримуватися вимог, зазначених у ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Наказі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 року за №833/6024.

Згадані нормативні акти ставлять певні вимоги до змісту зовнішньоекономічного договору. А саме – договір має містити: назву, номер договору (контракту), дату і місце його складання, преамбулу, предмет договору (контракту), кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови поставки сировини/матеріалів та готової продукції (приймання-передача виконаних робіт або послуг), норми витрат матеріалу та строки повернення залишку матеріалів та основних відходів, звіт використання матеріалів, вид, назву, кількість та вартість готової продукції, ціну та загальну вартість договору (контракту), умови платежів, умови приймання-передачі товару (робіт, послуг), дані про упаковку та маркування, відомості про форс-мажорні обставини, які можуть зашкодити сторонам виконати умови договору, відомості про санкції та рекламації, умови врегулювання спорів у судовому порядку, дані про місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Після укладення договору на переробку сировини із нерезидентом постає питання її ввезення на митну територію України, оформлення (поміщення під відповідний митний режим), переробку, передачу готової продукції та її вивезення.

Усі етапи мають свої нюанси та своє нормативне регулювання. Так, сировина, що ввозиться як давальницька, має поміщатися під митний режим «переробки на митній території України».

Поміщення під митний режим «переробки на митній території України» передбачає застосування нульових митних платежів при ввезенні сировини та вивезенні готової продукції.

Повне звільнення від сплати митних платежів є умовним. Це означає, що платники податків (переробники) мають виконати певні умови, а саме надати документи та інформацію, такі як: зовнішньоекономічні договори, технологічні схеми переробки, договори на переробку товарів із іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюватимуться такими іншими підприємствами. Крім обов’язкових документів, за бажанням платник податків може надати висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка тощо.

Що стосується контролю за процесом переробки давальницької сировини, то тут потрібно брати до уваги певні строки та необхідність оформлення відповідних документів.

Так, строк переробки не може перевищувати 365 днів, а розрахунки повинні бути здійснені протягом 120 днів із дня підписання акту виконаних робіт. При цьому при переробці не допускається використання українських товарів, на які встановлено ввізне мито. Окремо слід звернути увагу на використання матеріалу, відносно якого в обов’язковому порядку складається звіт. Не зайвим буде звернути увагу і на відходи переробки. Вони поділяються на такі, що мають господарську цінність, і такі, що не мають господарської цінності. Контролюючому органу подається інформація стосовно повернення відходів замовнику, їх видалення або отримання їх в рахунок оплати за виконану роботу. Невиконання цих вимог тягне за собою певні правові наслідки.

Однією з основних вимог переробки давальницької сировини нерезидента на території України є реекспорт продукції, виготовленої з неї.

Реекспорт готової продукції може здійснюватися не через той орган доходів і зборів, через який сировина ввозилися. Але при цьому в обов’язковому порядку подається декларація із зазначенням українських товарів використаних при переробці (а також їх кількості та вартості), які у свою чергу можна заявити в режим експорту.

Що стосується оподаткування при здійсненні господарських операцій із переробки давальницької сировини, то воно виглядає наступним чином:

  • ПДВ на ввезену сировину та вивезений товар – 0%;
  • митні платежі за ввезення/вивезення товару – 0% (при дотриманні умов режиму «переробка на митній території»);
  • ПДВ із послуг переробки – 0% (за умови розрахунку в грошовій формі та вивезення готового товару за межі митної території) – п.п. 195.1.3. п. 195.11 ст. 195 Податкового кодексу України.
  • ПДВ на товар, придбаний на митній території України та повністю використаний під час переробки іноземних товарів, які можна заявити у митний режим експорту – 0% (ст. 154 МКУ).
  • податок на прибуток – на загальних умовах.

Таким чином, як ми бачимо, господарські операції з переробки давальницької сировини мають певні переваги. Але слід звертати увагу на численні нюанси при їх проведенні, пов’язані з оформленням договору, поміщенням сировини під митний режим, передачу готової продукції, звітування про залишки сировини і кількість відходів тощо. А тому для належного оформлення такого виду господарських операцій фахівці Finance Business Service радять звертатися до професіоналів.