Перш за все, варто уточнити, що ж таке угоди M&A.
Отже, «M&A» угоди («Mergers & Acquisitions», «злиття та поглинання») являють собою комплекс заходів, спрямованих на об’єднання двох і більше компаній в одну корпорацію з єдиним керуючим органом, який супроводжується переданням контролю з управління бізнесом від однієї компанії іншій. Угоди «M&A» – це особливий вид інвестування, заснований на принципах добровільної згоди всіх учасників процесу та взаємної вигоди. Таке явище як угоди злиття та поглинання виникло внаслідок застосування світового досвіду корпоративного менеджменту в галузі реструктуризації компаній.
Ринок злиттів і поглинань у Нідерландах в даний час дуже активний. Це обумовлено поєднанням таких факторів як доступ до дешевих кредитів, позитивні економічні показники й постійна конкуренція за якісні активи.
Після парламентських виборів у Нідерландах на початку 2017 року кілька партій намагаються сформувати коаліційний уряд. Щойно його буде сформовано, очікуються нові законодавчі ініціативи. У третьому кварталі 2017 року економіка Нідерландів зросла приблизно на 3,5% і, за даними офіційних джерел, буде продовжувати свій ріст.
Перша половина 2017 року в Нідерландах відзначилася збільшенням кількості угод із прямого приватного інвестування у сфері споживчих товарів, енергетики й інформаційних технологій.
Що ж стосується законодавства, яке регулює угоди злиття та поглинання в Нідерландах, варто відмітити наступне.
По-перше, приватні угоди зі злиттів і поглинань не регулюються певними правилами (окрім юридичних злиттів, до яких застосовуються суворі чіткі правила). Приватні угоди зі злиттів і поглинань регулюються загальним законодавством Нідерландів, зокрема, загальним договірним і корпоративним правом, а також деякими положеннями закону про власність.
Державні угоди зі злиттів і поглинань регулюються Законом про фінансовий нагляд і підзаконними нормативно-правовими актами.
На додачу до загальноприйнятних норм законодавства, угоди злиття та поглинання регулюються:
Законом про конкуренцію;
Законом про Раду робітників і Кодексом Соціально-Економічної Ради про злиття;
правилами конкретного сектору (наприклад, операції в оборонному, енергетичному, фінансовому та медичному секторах можуть регулюватися конкретними нормами).
Отже, зупинимось на способах придбання компанії.
Компанію, не внесену до спеціального списку, можна придбати шляхом:
угоди з акціями, за допомогою якої акції компанії продаються та передаються покупцю;
угоди з активами, у відповідності з якою активи та зобов’язання продаються та індивідуально передаються покупцю;
юридичного злиття, за допомогою якого відбувається злиття компанії з новою компанією (яка купує) та припиняється існування старої.
Компанія, внесена до спеціального списку, може бути придбана шляхом подання публічної заявки на поглинання або за допомогою вищезгаданої угоди з активами.
Як правило, вирішальними факторами для вибору конкретної структури угоди є:
податок;
характер активів і зобов’язань компанії;
структура акціонерів компанії.
У відповідності із законодавством Нідерландів купуюча сторона має право (але не зобов’язана) отримати інформацію про об’єкт придбання. Між іншим, це значно спростить процедуру висування претензій під час проведення угоди.
Як правило, інформацію, яка цікавить, можна отримати з усіляких публічних реєстрів або шляхом подання офіційного запиту у відповідну компанію з перерахуванням усіх питань, що виникли.
Які ж особливості проведення таких угод?
Початковим етапом у проведенні угод зі злиття та поглинання виступають попередні угоди про конфіденційність (нерозголошення інформації), а також різні угоди про наміри.
Однак основним документом при здійсненні таких угод є угода про придбання. На додачу до неї передача права власності на акції вимагає оформлення нотаріально завіреного акту передачі, а у випадку угоди з активами передача юридичної власності на кожен окремий актив має оцінюватися та може вимагати надання додаткової документації.
На відміну від аукціонного процесу, де продавець зазвичай надає проект угоди про придбання, перша чернетка угоди про придбання, як правило, готується покупцем.
Угода про придбання зазвичай включає наступні основні положення:
сторони;
об’єкт (тобто опис цільової компанії та активів);
купівельна ціна та дата набрання угодою чинності;
будь-які попередні умови;
попередні пакти;
механіка закриття;
гарантії та обмеження відповідальності;
конкретні відшкодування;
зобов’язання, що підлягають виконанню після завершення угоди;
інші положення (наприклад, конфіденційність, призначення та розподіл витрат, застосовне право та вирішення спорів).
І, нарешті, розглянемо особливості оподаткування угод M&A.
Корпоративний податок на прибуток (CIT):
Ставки корпоративного податку на прибуток у Нідерландах складають 20% від перших 200 000 євро (які буде збільшено до 350 000 євро у найближчі кілька років) і 25% від прибутку, що перевищує цей поріг.
Продавець у Нідерландах зазвичай звільняється від оподаткування з продажу акцій цільової компанії у зв’язку із застосуванням правила повного звільнення дивідендів від податків, якщо тільки цільова компанія не є пасивною інвестиційною компанією з низьким рівнем оподаткування.
У випадку проведення угоди з активом різниця між податковою балансовою вартістю та купівельною ціною включається до оподатковуваного доходу продавця.
У випадку юридичного злиття, якщо компанія припиняє своє існування, вважається, що вона продала свої активи. Різниця між податковою балансовою вартістю та реальною вартістю активів включається до оподатковуваного доходу об’єкта.
Податок на додану вартість (ПДВ):
Загальна застосовна ставка ПДВ складає 21%.
Продаж акцій не обкладається ПДВ.
Продаж активів обкладається ПДВ.
ПДВ на вартість угоди, як правило, відшкодовується, за винятком випадку угоди з акціями, де застосовуються обмеження.
Податок на передачу нерухомості та інші реєстраційні збори:
При придбанні нерухомості підлягає сплаті податок на передачу нерухомості в розмірі 6%.
При придбанні акцій голандської компані податок на передачу нерухомості сплачується покупцем лише в тому випадку, якщо активи об’єкта складають не менше 50% нерухомого майна.
Ніякі гербові збори та інші податки на передачу не застосовуються.
Підводячи підсумки, можна зазначити, що на прикладі розглянутої європейської юрисдикції інститут угод M&A є законодавчо врегульованим аж до процедурних питань, оподаткування тощо. Хотілось би сподіватися, що український законодавець братиме до уваги тенденції розвитку європейських юрисдикцій у даній галузі та прагнути їм відповідати.