Правила вибору місця оподаткування ПДВ при продажу товарів

Наступне питання, з яким ми пропонуємо розібратися в ході розгляду системи Європейського ПДВ, – це місце оподаткування в разі постачання товарів. Часто для компаній, що мають велику кількість контрагентів у Європі, дане питання є вирішальним при плануванні своєї торгової діяльності. Директива ЄС 2006/112 / EC визначає різні правила визначення місця оподаткування для кожного виду операцій:

• поставка товарів;
• внутрішньоєвропейське придбання товарів;
• імпорт товарів;
• надання послуг.

Для поставок товарів оподаткування ПДВ відбувається за місцем поставки, визначення якого залежить як від способу здійснення поставки, так і від характеру самого товару:

• Якщо товар не відправляється або не перевозиться, місцем оподаткування буде місце знаходження товару в момент поставки.
Наприклад, якщо австрійське підприємство після того, як брало напрокат машину в Австрії у німецької компанії, вирішує придбати цю машину, місцем поставки буде Австрія, і ПДВ стягується австрійський.
• При відправленні / транспортуванні товару постачальником, покупцем або третьою особою місцем поставки (а відповідно – оподаткування) буде країна, у якій товар знаходився на початку відправки / транспортування.
Наприклад, при постачанні чеською компанією клієнту в Празі товару, який транспортується призначеним перевізником із Польщі, обкладення ПДВ здійснюватиметься в Польщі.
• Для дистанційних продажів (у разі, якщо річний обсяг продажів у країну покупця не перевищує порогового значення) ПДВ нараховується в місці, де починається відправка / транспортування товару покупцеві, за винятком випадків, коли постачальник вважає за краще платити податок у країні призначення.
Наприклад, якщо щорічні продажі шведської компанії для клієнтів на Мальті не перевищують мальтійського порога, то ПДВ буде стягуватися у Швеції. При цьому, якщо шведська компанія взяла на себе зобов’язання зі сплати ПДВ в пункті призначення, він буде стягуватися на Мальті.
• Для дистанційних продажів (у разі перевищення порогового значення обсягу річних продажів в країну покупця) ПДВ нараховується в місці, де закінчується відправка / транспортування товару покупцеві.
Наприклад, англійська компанія здійснює продаж одягу через Інтернет для приватних клієнтів по всьому ЄС. При продажу одягу покупцям у Литві повинен стягуватися литовський ПДВ, коли встановлений у Литві поріг буде перевищено, а французький ПДВ має бути нараховано клієнтам у Франції, коли перевищено французький поріг і т.д. Тут хочемо звернути увагу на те, що 5 грудня 2017 року Європейська рада прийняла пакет законодавства, що змінює правила європейського ПДВ для онлайн-продажів товарів і послуг. Зокрема, передбачається спрощення поточного режиму Mini One Stop Shop (MOSS) для транскордонних телекомунікацій, радіомовлення і електронних послуг, а також перехід на оподаткування за місцем призначення і спрощення декларації, яка подається через One Stop Shop (OSS) для дистанційних продажів товару. До того ж, передбачено введення відповідальності щодо ПДВ для електронних інтерфейсів (наприклад, платформ), які сприяють постачанню малоцінних товарів, що імпортуються в ЄС, або продажам на території ЄС, здійснюваним постачальниками з третіх країн. Нове законодавство набуде чинності поетапно, у 2019 і 2021 роках.
• У разі здійснення постачальником встановлення або монтажу місцем оподаткування буде країна, де це встановлення / монтаж здійснено.
Наприклад, при постачанні обладнання, встановленого для свого клієнта в Данії італійським постачальником, має бути сплачено датський ПДВ. Якщо обладнання при цьому буде встановлено самим клієнтом, поставка буде обкладатися ПДВ в Італії.
• Якщо товар продається на борту річкових, морських або повітряних суден чи потягів, оподаткування відбувається в пункті відправлення цього пасажирського транспорту в рамках Співтовариства.
Наприклад, при продажу товарів пасажирам на борту рейсу з Франкфурта-на-Майні в Схіпхол сплачується німецький ПДВ. Для зворотного рейсу застосовується голландський ПДВ.
• При постачанні газу або електрики через розподільну систему оподаткування відбувається за місцем ефективного використання та споживання.
Наприклад, при постачанні газу словацькою енергетичною компанією через систему розподілу природного газу приватному споживачеві, що живе у Відні, стягуватиметься ПДВ Австрії. Для операцій із придбання товарів усередині ЄС місце оподаткування визначається місцем здійснення покупки (тобто держава-член, у якій товар перебуває після транспортування з держави-члена продавця). Придбання товарів усередині ЄС як платниками ПДВ, так і не платниками, обкладаються ПДВ. Для спрощення товари, придбані платником ПДВ, що охоплюються схемою ПДВ для малих і середніх підприємств, або схемою з фіксованою ставкою для фермерів, або юридичною особою-не платником ПДВ, не підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо щорічні придбання нижче річного порога, встановленого їх державою-членом (мінімум 10 000 Євро).
• Придбання товарів обкладається ПДВ у державі, яка видала покупцеві номер ПДВ (держава ідентифікації), відповідно до якого проводиться придбання. При цьому, якщо товар перевозиться до іншої держави (держава-член прибуття), податок має бути сплачено в цій державі з подальшим коректуванням ПДВ, сплаченого в державі-члені реєстрації. В якості прикладів можна навести 2 наступні ситуації:
  • Якщо компанія, яка купує товари з Норвегії, надає постачальнику свій естонський ПДВ номер, ПДВ при придбанні має бути сплачено в Естонії.
  • Якщо товар, придбаний компанією, що надала естонський ПДВ номер, фактично відправлений із Норвегії до Польщі, ПДВ при придбанні має бути сплачено в Польщі, а податок, що стягується в Естонії, буде відповідно зменшений.
  При імпорті товару ПДВ зазвичай стягується при проходженні процедур митного оформлення для його випуску в обіг. Однак, коли товари імпортуються в одну країну ЄС, але призначені для використання або споживання в іншій, може бути застосовано процедуру відтермінування, відповідно до якої ПДВ стягуватиметься в європейській країні призначення, а не в європейській країні, через яку здійснюється ввезення товару. Імпортовані товари можуть бути поміщені під одну з наступних митних процедур:
  • товари, розміщені для тимчасового зберігання;
  • товари, що знаходяться на ввізній обробці без сплати податку (система тимчасової відміни мит на імпорт у країни ЄС сировини, компонентів або напівфабрикатів, які не можуть бути отримані з країн-членів ЄС і використовуються у процесі виготовлення іншого виробу);
  • товари, розміщені на митних складах або у вільних зонах;
  • тимчасове ввезення;
  • транзитні процедури;
  • вільні зони, в яких товари не обкладаються ПДВ, а також ввізним митом та податками.

При цьому ПДВ не стягуватиметься до тих пір, поки товар не буде випущено в обіг для внутрішнього споживання. Наприклад, для споживчих товарів, які при в’їзді на територію ЄС у Польщі поміщаються під транзитну процедуру до їх кінцевого пункту призначення в Німеччині, де товари залишають митні процедури, стягуватиметься німецький ПДВ. Імпортний ПДВ сплачується так само, як і митні збори. Платники податків повинні заповнити та подати на митниці Єдиний адміністративний документ, до якого включається інформація про вартість товару, місце походження, вантажоодержувача, пункт призначення, ціну, вагу і т. д. Інформацію про ПДВ, акцизи і митні збори має бути зазначено в окремій графі. Отже, в даному блозі ми розглянули правила вибору місця оподаткування при постачанні товарів, придбанні товарів усередині ЄС, а також при імпорті товарів. Вибір місця оподаткування в разі постачання послуг також регулюється великою кількістю правил, тому це питання буде розглянуто окремо в одному з наших наступних блогів.