Як ми вже писали раніше, 14 травня 2018 року рішенням Ради ЄС була прийнята директива, яка регулює європейські правила, спрямовані на запобігання відмиванню грошей і фінансування тероризму. Ці правила є п’ятим за рахунком і останнім оновленням Європейської “антивідмивної” Директиви, за що і отримали умовну назву The Fifth Anti-Money Laundering Directive або 5AMLD (офіційна назва документа: «Директива 2018/843/EU Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про внесення поправок в директиву 2015/849/ЕU про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму, а також про внесення поправок до Директив 2009/138/EC і 2013/36/EU»).
5AMLD була опублікована в офіційному журналі ЄС (англ. Official Journal of the European Union) 19 червня 2018 року і через 20 днів після публікації набрала чинності.
Слід зазначити, що держави, які є членами ЄС, повинні привести своє законодавство у відповідність до вимог 5AMLD до 10 січня 2020 року. Переслідуючи мету збільшення надійності та прозорості в підприємницькому середовищі, Естонія врахувала відповідні тенденції у новій редакції Закону про протидію відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, і не збирається зволікати з виконанням вимог Євросоюзу в боротьбі з відмиванням грошей.
Вже з 1 вересня 2018 року всі компанії з реєстрацією в Естонії зобов’язані внести в Комерційний регістр відомості про своїх фактичних вигодонабувачів.
Під фактичними вигодонабувачами маються на увазі фізичні особи, які прямо або опосередковано володіють підприємством або іншим чином здійснюють його контроль. Прямим власником є фізична особа з більш ніж 25% права власності або частки в компанії. Якщо ж 25% частки або права власності належить іншому підприємству, підконтрольному фізичній особі – така особа виступає непрямим власником компанії. Крім цього, фактичним вигодонабувачем визнається фізична особа, яка (без прив’язки до частки володіння) іншим способом (наприклад, на підставі угоди акціонера або пайовика, або іншого договору):
- має повноваження контролю ключових рішень компанії (у першу чергу, призначення органів управління) і
- фактично може використовувати більше 50% голосів.
Чи є категорії естонських компаній, для яких не є необхідним встановлення фактичного вигодонабувача? Так, до винятків віднесені:
- квартирні товариства;
- біржові підприємства;
- товариства власників багатоквартирних будинків;
- деякі цільові установи.
В інших випадках правління компаній Естонії має задекларувати в Комерційному регістрі дані своїх фактичних вигодонабувачів до 1 вересня цього року.
Яким чином це відбувається?
- Правління має отримати повідомлення про фактичних вигодонабувачів від пайовика або акціонерів комерційного товариства, які в свою чергу зобов’язані таке повідомлення надати;
- Далі ця інформація повинна бути передана правлінням компанії в Комерційний регістр;
- Дані публікуються в інформаційній системі Комерційного регістру.
Які саме дані про фактичного вигодонабувача потрібно надати в Комерційний регістр?
- Ім’я фактичного вигодонабувача, його особистий код, країну особистого коду (якщо особистий код відсутній – вказується місце і дата народження, а також країна проживання);
- Дані про форму контролю зазначеною особою.
З урахуванням вищевказаного документа, очевидно, що чим раніше буде порядок у відносинах власності, тим краще. Звичайно, компанії з простою структурою володіння в зв’язку з новою вимогою не понесуть великих тимчасових витрат. Але при більш складній структурі (особливо коли акціонери і пайовики знаходяться в інших країнах) – визначення фактичного вигодонабувача може перетворитися в тривалий і складний процес.
При реєстрації нової компанії відомості про фактичного вигодонабувача необхідно надати в Комерційний регістр ще на стадії заснування, під час подачі заяви про внесення компанії в регістр. Якщо дані не змінилися, під час подання щорічного звіту правління компанії обов’язково підтверджує вірність раніше наданих даних. У разі зміни фактичного вигодонабувача (або якщо дані про нього – невірні), нові відомості компанія зобов’язана надати в регістр протягом 30 днів з моменту встановлення такого факту правлінням компанії.
Як бути, якщо встановити фактичного вигодонабувача насправді неможливо і для цього компанією були виконані всі необхідні дії? У таких випадках в якості фактичного вигодонабувача вказується член вищого органу управління. При цьому підприємству необхідно задокументувати всі виконані для встановлення фактичного вигодонабувача дії і зберегти ці дані.