Автоматизована система адміністрування податків чи «ручне управління»: чого чекати від запропонованих змін до критеріїв ступеня ризику для зупинення реєстрації податкових накладних?
Міністерство фінансів України виступило з новим проектом щодо внесення змін до Наказу № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Які ж зміни можуть відбутися і чи спростять вони «життя» для бізнесу, розбиралися фахівці Finance Business Service.
Опустивши питання нормотворчої техніки та узгодженості термінології, до відсутності яких у нормативних актах Мінфіну ми вже звикли, спробуємо розібратися з наслідками, з якими доведеться зіткнутися платникам податків у разі прийняття таких змін.
Так, проектом пропонується внести певні зміни щодо можливості неврахування Державною фіскальною службою України даних платника податків, поданих у встановленій формі – так званої «технологічної таблиці».
Коли ж Мінфін пропонує не враховувати «технологічну таблицю»? Міністерство визначає два таких випадки, а саме – коли до контролюючого органу надійшла:
Iнформація про те, що «технологічна таблиця» містить недостовірну інформацію;
Iнша податкова інформація, що свідчить про ризиковість операцій.
Виникають питання: від кого, яким чином та яка саме інформація, що свідчить про недостовірність даних, може надійти контролюючому органу? Як вона буде перевірятися та які критерії мають враховуватися, щоб отриману (невідомо звідки) інформацію ставити у противагу інформації, яку надав платник податків? Відповідей на ці питання Мінфін не надає.
Але зрозуміло, що включення до нормативних актів такої безлічі оціночних понять, правил тлумачення яких ніхто не знає, за відсутності відповідальності за свавільне їх застосування призводить до того, що «автоматизована система адміністрування податків» переходить фактично в «ручне управління». А це вже повернення до того, що було раніше. Тільки якщо раніше це було на рівні інспекцій, то тепер цю функцію на себе перебирає Державна фіскальна служба України.
Неабияке здивування викликає можливість неврахування «технологічної таблиці» при отриманні податкової інформації, що свідчить про ризиковість операцій (напевно мова йде про господарські операції).
Невідомо, яким нормативним актом передбачено право ДФС оцінювати операції з боку ризиковості. Немає відповіді і на те, що саме є ризиком при здійсненні господарської операції, адже, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі власного комерційного ризику, що передбачає певний ризик під час здійснення будь-якої операції. А тому визнання господарських операцій «ризиковими» податковим органом є, по суті, втручанням держави у діяльність суб’єктів господарювання.
Більше того, змінами пропонується визначити, що раніше врахована системою Моніторингу інформація після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування такої інформації, в подальшому не підлягає автоматичному врахуванню.
Що це означає? Та все просто: ефективність подання «технологічної таблиці», так само, як і взагалі її існування, зводиться до нуля. Адже в будь-який момент комісія ДФС у ручному режимі може зробити так, що надана в ній інформація враховуватися не буде. З огляду на досвід платників податків щодо роботи комісії ДФС, розраховувати на об’єктивність та правомірність прийнятих нею рішень досить важко. В даному випадку повноваження комісії ДФС на підставі оціночних понять розширюються до неймовірних розмірів, і фактично реєстрацію будь-якої податкової накладної можна зупинити.
Також пропонується розширити перелік підстав для можливості моніторингу податкових накладних і, відповідно, зупинення їх реєстрації.
Перше – це наявність обвинувального вироку суду у відношенні службової особи (службових осіб) суб’єкта господарювання за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України.
Але в даному випадку Мінфін забуває (навмисно або не розуміючи цього) додати слова «який набрав законної сили». Адже використання вироку суду, що не набрав законної сили, в якості інструменту втручання в господарську діяльність платника податків є неприпустимим.
Крім того, незрозумілим залишається питання: відносно службової особи якого саме суб’єкта господарювання має бути вирок? Чи то того, який подає податкову накладну на реєстрацію, чи того, кому виписана податкова накладна, або взагалі відносно контрагента постачальника (товарів/послуг). Знаючи розширене та свавільне тлумачення законодавства службовими і посадовими особами ДФС, наявність вироку вони будуть використовувати вкрай широко, не виключаючи і те, що будуть враховуватися вироки контрагента контрагентів (вирок у будь-якому ланцюгу постачання). Тобто повертаємося до того, що і було раніше.
Друге – це зміна вартості товару/послуг більше ніж у два рази та/або зміна номенклатури товарів/послуг у податкових накладних шляхом подання розрахунку коригування.
В даному випадку все зрозуміло і не потребує додаткових коментарів, але напевно ця новела спричинить певній категорії суб’єктів господарювання ряд труднощів та незручностей.
Таким чином, пропонується встановити замість двох критеріїв для моніторингу та зупинення реєстрації податкових накладних – чотири.
Підстави для моніторингу та зупинення реєстрації податкових накладних схематично виглядають так:
На наш погляд, запропоновані Міністерством фінансів України зміни в тому вигляді, як вони є, необґрунтовано розширюють права ДФС у частині моніторингу та зупинення реєстрації податкових накладних, що не сприятиме спрощенню ведення бізнесу в Україні в частині адміністрування податків та може призвести до нового витку безпідставного «блокування» податкових накладних.
Наразі ці зміни ще не прийнято, тож ми сподіваємося, що їх буде доопрацьовано, а також буде враховано зауваження, які надаються як із боку бізнесу, так і з боку фахівців-правників.
Фахівці Finance Business Service продовжують стежити та проводити аналіз як уже прийнятих до чинного законодавства змін, так і їх проектів, щоб своєчасно сповіщати своїх клієнтів про вплив таких змін на процес ведення бізнесу та нівелювати ризики.
Міністерство фінансів України виступило з новим проектом щодо внесення змін до Наказу № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Які ж зміни можуть відбутися і чи спростять вони «життя» для бізнесу, розбиралися фахівці Finance Business Service.
Опустивши питання нормотворчої техніки та узгодженості термінології, до відсутності яких у нормативних актах Мінфіну ми вже звикли, спробуємо розібратися з наслідками, з якими доведеться зіткнутися платникам податків у разі прийняття таких змін.
Так, проектом пропонується внести певні зміни щодо можливості неврахування Державною фіскальною службою України даних платника податків, поданих у встановленій формі – так званої «технологічної таблиці».
Коли ж Мінфін пропонує не враховувати «технологічну таблицю»? Міністерство визначає два таких випадки, а саме – коли до контролюючого органу надійшла:
Виникають питання: від кого, яким чином та яка саме інформація, що свідчить про недостовірність даних, може надійти контролюючому органу? Як вона буде перевірятися та які критерії мають враховуватися, щоб отриману (невідомо звідки) інформацію ставити у противагу інформації, яку надав платник податків? Відповідей на ці питання Мінфін не надає.
Але зрозуміло, що включення до нормативних актів такої безлічі оціночних понять, правил тлумачення яких ніхто не знає, за відсутності відповідальності за свавільне їх застосування призводить до того, що «автоматизована система адміністрування податків» переходить фактично в «ручне управління». А це вже повернення до того, що було раніше. Тільки якщо раніше це було на рівні інспекцій, то тепер цю функцію на себе перебирає Державна фіскальна служба України.
Неабияке здивування викликає можливість неврахування «технологічної таблиці» при отриманні податкової інформації, що свідчить про ризиковість операцій (напевно мова йде про господарські операції).
Невідомо, яким нормативним актом передбачено право ДФС оцінювати операції з боку ризиковості. Немає відповіді і на те, що саме є ризиком при здійсненні господарської операції, адже, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі власного комерційного ризику, що передбачає певний ризик під час здійснення будь-якої операції. А тому визнання господарських операцій «ризиковими» податковим органом є, по суті, втручанням держави у діяльність суб’єктів господарювання.
Більше того, змінами пропонується визначити, що раніше врахована системою Моніторингу інформація після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування такої інформації, в подальшому не підлягає автоматичному врахуванню.
Що це означає? Та все просто: ефективність подання «технологічної таблиці», так само, як і взагалі її існування, зводиться до нуля. Адже в будь-який момент комісія ДФС у ручному режимі може зробити так, що надана в ній інформація враховуватися не буде. З огляду на досвід платників податків щодо роботи комісії ДФС, розраховувати на об’єктивність та правомірність прийнятих нею рішень досить важко. В даному випадку повноваження комісії ДФС на підставі оціночних понять розширюються до неймовірних розмірів, і фактично реєстрацію будь-якої податкової накладної можна зупинити.
Також пропонується розширити перелік підстав для можливості моніторингу податкових накладних і, відповідно, зупинення їх реєстрації.
Перше – це наявність обвинувального вироку суду у відношенні службової особи (службових осіб) суб’єкта господарювання за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України.
Але в даному випадку Мінфін забуває (навмисно або не розуміючи цього) додати слова «який набрав законної сили». Адже використання вироку суду, що не набрав законної сили, в якості інструменту втручання в господарську діяльність платника податків є неприпустимим.
Крім того, незрозумілим залишається питання: відносно службової особи якого саме суб’єкта господарювання має бути вирок? Чи то того, який подає податкову накладну на реєстрацію, чи того, кому виписана податкова накладна, або взагалі відносно контрагента постачальника (товарів/послуг). Знаючи розширене та свавільне тлумачення законодавства службовими і посадовими особами ДФС, наявність вироку вони будуть використовувати вкрай широко, не виключаючи і те, що будуть враховуватися вироки контрагента контрагентів (вирок у будь-якому ланцюгу постачання). Тобто повертаємося до того, що і було раніше.
Друге – це зміна вартості товару/послуг більше ніж у два рази та/або зміна номенклатури товарів/послуг у податкових накладних шляхом подання розрахунку коригування.
В даному випадку все зрозуміло і не потребує додаткових коментарів, але напевно ця новела спричинить певній категорії суб’єктів господарювання ряд труднощів та незручностей.
Таким чином, пропонується встановити замість двох критеріїв для моніторингу та зупинення реєстрації податкових накладних – чотири.
Підстави для моніторингу та зупинення реєстрації податкових накладних схематично виглядають так:
На наш погляд, запропоновані Міністерством фінансів України зміни в тому вигляді, як вони є, необґрунтовано розширюють права ДФС у частині моніторингу та зупинення реєстрації податкових накладних, що не сприятиме спрощенню ведення бізнесу в Україні в частині адміністрування податків та може призвести до нового витку безпідставного «блокування» податкових накладних.
Наразі ці зміни ще не прийнято, тож ми сподіваємося, що їх буде доопрацьовано, а також буде враховано зауваження, які надаються як із боку бізнесу, так і з боку фахівців-правників.
Фахівці Finance Business Service продовжують стежити та проводити аналіз як уже прийнятих до чинного законодавства змін, так і їх проектів, щоб своєчасно сповіщати своїх клієнтів про вплив таких змін на процес ведення бізнесу та нівелювати ризики.