Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777

V Міжнародний податковий форум очима фахівців FBS

V Міжнародний податковий форум очима фахівців FBS

Партнер компанії Finance Business Service Юрій Красильников і фахівець із податкових спорів Ролан Бондарець відвідали V Міжнародний податковий форум, який відбувся 13 квітня 2018 року. У цьому блозі ми розповімо про те, як проходив захід, які питання найбільш активно обговорювалися учасниками, які тези було озвучено спікерами, а також поділимося власними роздумами. Спікерами виступили представники бізнесу, представники законодавчої, виконавчої та судової влади, а також фахівці у сфері оподаткування. В рамках Форуму обговорювалися багато цікавих та актуальних для України питань.

На початку заходу Альгірдас Шемета – бізнес-омбудсмен в Україні – нагадав причини, які обумовили появу плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), та його суть. «Заофшоризованість» світового бізнесу стала каталізатором світової економічної кризи 2008-2009 років. Саме це і спонукало ОЕСР виявляти основні причини кризи та вишукувати й розробляти методи її запобігання в майбутньому. Фактично, BEPS з’явився як захисний механізм для запобігання від ухилення сплати податків, суть якого зводиться до того, що компанії мають оподатковуватися саме там, де вони реально проводять свою діяльність, а не переносити об’єкти оподаткування в ті держави та території, які дозволяють його уникнути або мінімізувати. Тобто побудова холдингів та бізнес-моделей не повинна мати єдиною метою отримання податкових пільг.

Ні для кого не секрет, що бізнесу в Україні дуже важко отримати доступ до грошових коштів для розвитку. А тому досить жвавою дискусією обернулося питання появи в Україні «податку на виведений капітал», який має замінити собою «податок на прибуток». Суть «податку на виведений капітал» зводиться до того, що, доки прибуток, отриманий підприємством, не буде виводитися з бізнесу, він не оподатковується. А відтак підприємство може вкладати ці кошти у власний розвиток. І, як вірно зазначив один із учасників Форуму, цей закон стосується не стільки податків, скільки можливостей бізнесу. Так, дійсно, введення цього податку замість податку на прибуток містить у собі певні ризики та навантаження на бюджет країни. Але слід мати на увазі, що така суттєва зміна в системі оподаткування розрахована не на миттєву вигоду, а на довгостроковий і цілеспрямований розвиток бізнесу та економіки держави в цілому. При цьому Україна не є новатором введення такого податку, адже він уже застосовується в Естонії, Латвії та Грузії. Державні органи посилаються на те, що введення «податку на виведений капітал» потягне за собою ненадходження до бюджету близько 30-50 мільярдів гривень, тобто доведеться вишукувати компенсатори додаткових надходжень до бюджету, тим самим натякаючи на введення додаткових податків або збільшення базових ставок уже існуючих. Але з цього приводу можна зауважити, що компенсаторами можуть виступати не лише додаткові джерела надходження до бюджету, але і зменшення витрат із нього. Зокрема, відомо, що штат чиновників усіх рівнів невиправдано розширено, і бюджетні видатки на його утримання невиправдано великі. Чому б саме в цій частині не скоротити видатки й не надати можливість бізнесу розвиватися та укріплювати економіку країни!? Між іншим, чимало країн пішли саме цим шляхом.

Під час виступу було звернено увагу на те, що в законопроектах, які є на сьогодні, пропонується ввести таке поняття як «операції, прирівняні до операцій із виводу капіталу». Зокрема, до таких операцій хочуть віднести:

  • виплату процентів нерезиденту-пов’язаній особі або зареєстрованому на низькооподаткованій території;
  • передачу товару без оплати неплатнику податку на виведений капітал;
  • фінансову допомогу неплатнику податку на виведений капітал, яка не повертається протягом 12 місяців;
  • перерахування коштів з українського рахунку на зарубіжний рахунок неплатнику податку на виведений капітал для придбання майна у нерезидента;
  • погашення боргового зобов’язання за договором із нерезидентом, виконання якого не призводить до отримання коштів на рахунки в українських банках або отримання майна;
  • інвестування за кордон;
  • придбання робіт (послуг) у нерезидента з оплатою, але без отримання робіт (послуг) у строк 360 днів;
  • виплату неприбутковій організації для цілей, інших ніж передбачені податковим кодексом України, або у розмірі більше 0,5% від чистого доходу.

Незважаючи на те, що введення «податку на виведений капітал» має стати дуже сильним поштовхом для розвитку бізнесу, в Україні вже кілька років розмови навколо нього так і залишаються розмовами. Однак оптимістично налаштовані учасники Форуму вважають, що даний закон буде прийнято у найближчий час і запрацює вже з 2019 року. Григол Катамадзе – президент Асоціації платників податків України – звернув увагу на те, що за останні роки в Україні кардинальних змін для спрощення ведення бізнесу майже не відбулося. Він справедливо зазначив, що така кількість змін у податковому законодавстві, як в Україні, не має місця в інших країнах. І це не йде на користь ані Україні, ані платникам податків. Як показує практика, в країнах, у яких податкове законодавство нестабільне та непрогнозоване, залучення інвестицій майже не відбувається. Адже інвестори не можуть дозволити собі нести невиправдані ризики, пов’язані з такими різкими та хаотичними змінами в законах. Щоб виправити ситуацію, на переконання учасників Форуму, закон «про виведений капітал» все ж таки має бути прийнято. Крім того, не зайвим буде і приєднатися до світових тенденцій у сфері оподаткування. Так, нагальною потребою є уніфікація податкових правил, а також запровадження мораторію на внесення змін до податкового законодавства, принаймні, на три роки.

Окремим питанням Форуму були «нульове декларування» та «податкова амністія». З цього приводу думки учасників заходу поділилися. Одні стверджували, що має відбутися повна «податкова амністія» шляхом декларування всього майна (в тому числі грошових коштів) і гарантування з боку держави не застосування адміністративної та кримінальної відповідальності. Інші не менш справедливо та обґрунтовано стверджували, що до депутатів та державних чиновників «нульове декларування» та «податкову амністію» застосовувати не можна. Також виникло питання, чи має це бути саме «нульове декларування», або має застосовуватися якась мінімальна фіксована ставка податку. З цього приводу наводилися приклади держав, які через це вже пройшли. Справедливим буде відзначити, що в кожній країні, яка пройшла через «нульове декларування», результати були неоднаковими, як неоднаковим був і очікуваний економічний ефект.

А тому до питання «нульового декларування» та «податкової амністії» потрібно підходити вкрай виважено, щоб, з одного боку, не легалізувати майно та грошові кошти, набуті явно злочинним шляхом, а з іншого боку, повернути довіру людей до державного інституту оподаткування, звернувши увагу на його важливість та необхідність. Ще одним питанням, яке обговорювалося досить жваво, було створення «національного бюро фінансової безпеки», тобто органу, який би займався саме розслідуванням економічних та фінансових злочинів.

Тезами, які звучали від представника законодавчої влади щодо створення «національного бюро фінансової безпеки», були:

  • стовідсоткова заборона залучення до роботи в новому органі «старих» працівників правоохоронних органів;
  • відсутність своєї служби фізичного захисту;
  • це має бути єдиний орган, що розслідує економічні злочини.

Досить серйозній критиці піддалися законопроекти щодо створення цього органу. І дійсно, викликає подив надання такому органу прав на направлення будь-яких запитів відносно фізичних та юридичних осіб без відкриття кримінального провадження, права на збір біометричних даних, доступ до списків виборців. Тобто, здається, що автори законопроектів не зовсім розуміють, що таке аналітична робота органу, який здійснює розслідування економічних злочинів. Учасники заходу висловили свої побоювання з приводу того, що новостворений орган буде тією ж самою податковою міліцією, але з набагато більшими повноваженнями, що, у свою чергу, може вкотре призвести до зловживання працівників своїми правами та порушень прав платників податків. Певну частину Форуму було присвячено питанню податкового консалтингу. З цього питання проводилася паралель між країнами, в яких діє усталена практика податкового законодавства, та Україною. На жаль, наша країна на даному етапі розвитку суттєво програє у питаннях як податкового консалтингу, так і податкового планування. Зверталася увага на те, що при плануванні бізнесу податкові консультанти країн із усталеною практикою податкового законодавства можуть розробляти схеми бізнесу до 6 місяців, але така схема майже беззмінно працюватиме багато років. В Україні, на жаль, таке поки що неможливо, адже щорічні (а подекуди й частіші) зміни в податковому законодавстві не дають змогу здійснювати такі планування.

В цій же сесії Форуму обговорювалося таке начебто просте та врегульоване питання як отримання індивідуальної податкової консультації. Але і тут, як показує практика, податкові органи досить часто формально відносяться до таких запитів платників податків. І в тому випадку, коли в запиті на отримання індивідуальної податкової консультації знаходять певні формальні недоліки, контролюючі органи розглядають їх у рамках звернення громадян і надають відповідь, яка не є індивідуальною податковою консультацією. Наслідком цього є позбавлення можливості посилатися на таку відповідь як на офіційну позицію контролюючого органу щодо певної ситуації при можливому податковому спорі. Окремо хочемо звернути увагу на те, що індивідуальна податкова консультація має бути зареєстрована у відповідному реєстрі, який розміщується на офіційному сайті ДФС. Зважаючи на таку стрімку та непрогнозовану зміну податкового законодавства, логічним є те, що судові спори між бізнесом та контролюючим органом не лише не зменшуються, а й усе більше набирають обертів. За статистикою, на кінець березня 2018 року в провадженні Верховного Суду 42% усіх справ складають податкові спори, причому, за деякими даними, контролюючі органи програють понад 70% усіх судових спорів. У зв’язку з цим, бізнес поки що має надію, що Верховний Суд все ж таки уніфікує судову практику із податкових спорів, відійде від тих ганебних та необґрунтованих позицій Верховного Суду України, які ставлять платників податків у залежність від правомірної/неправомірної поведінки своїх контрагентів, та, нарешті, вживе заходи для повернення довіри до правосуддя.

Замовити послугу

з нашими фахівцями

Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777
Використовуйте формат name@mail.com
Тільки літери, цифри і пробіли (від 2 до 30 знаків)
Залишились питання?

Замовте професійну консультацiю

Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777