Відомо, що з 1 липня 2017 року платники податків зіткнулися із суттєвими проблемами, пов’язаними із зупиненням реєстрації податкових накладних.
Перед запуском системи «блокування» податкових накладних Міністерство фінансів України стверджувало, що проблему зупинення реєстрації податкових накладних для виробників, підприємств, які надають послуги, та сільгоспвиробників вирішить подання даних у встановленій формі – так званої «технологічної таблиці».
Проте на практиці все виявилося зовсім не так, і тому зазначені категорії підприємств вимушені постійно подавати повідомлення, пояснення та «технологічну таблицю» під кожну зупинену податкову накладну. Тобто обіцянки Міністерства фінансів України не було виконано, що викликало цілком виправдане невдоволення серед малого та середнього бізнесу.
Виправити ситуацію Міністерство фінансів України намагається шляхом внесення змін до пункту 3 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених Наказом № 567 від 13.06.2017 року (далі – Критерії).
Зміни до зазначеного вище Наказу було внесено на підставі Наказу Міністерства фінансів України № 776 від 18.09.2017 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 року за № 1204/31072.
Які саме зміни було внесено, як і на кого вони вплинуть, розбиралися фахівці Finance Business Service.
Так, пункт 3 Критеріїв відтепер має наступний зміст: «Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо:…».
Тобто, на відміну від попередньої редакції, право на подання «технологічної картки» платник податків має у будь-який момент, а не лише в разі зупинення реєстрації податкової накладної. Тобто свої обіцянки, які надавалися перед запуском системи «блокування» податкових накладних, Міністерство фінансів України закріпило у підзаконному акті.
Окрім того, змінами визначено, що таблиця даних подається обов’язково із поясненнями, в яких зазначаються:
специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер;
посилання на податкову та іншу звітність платника податку (за бажанням).
При цьому на ДФС покладено зобов’язання розглянути інформацію та пояснення протягом 5 робочих днів, що настають за днем її отримання. Але, на превеликий жаль, у змінах не зазначено, які ж наслідки для платника податків настають, якщо ДФС не надасть відповідь про врахування або неврахування «технологічної таблиці» та пояснень. Адже це питання вкрай актуальне, оскільки, як показує практика, ДФС нерідко пропускає строки щодо надання відповідей та направлення рішень.
Будь-яка дія породжує юридичний факт. Тобто подання платником податків інформації у встановленій формі має породжувати факт – або врахування такої інформації (і в подальшому податкові накладні не блокують), або відмова у врахуванні інформації (за наявності підстав). При цьому в даному випадку бездіяльність податкового органу має також породжувати певний юридичний факт: відсутність реакції на звернення платника податків повинна розцінюватися, як мовчазна згода з його позицією. Іншими словами, відсутність заперечень проти врахування інформації свідчить про її врахування.
Однак, як свідчить практика, безкарність пропуску строків з боку ДФС ставить платника податків у правову невизначеність, оскільки законодавчо не врегульовано наявність наслідків такої бездіяльності з боку ДФС. На жаль, у даному випадку відсутній і дієвий механізм судового захисту, чим і користується, по суті, ДФС.
Досить позитивним є те, що «технологічна таблиця» автоматично враховується системою, якщо інформація подається платниками податків-сільськогосподарськими товаровиробниками. По суті, сільськогосподарські товаровиробники виводяться з-під моніторингу (наскільки це справедливо по відношенню до інших категорій платників податків – велике питання).
Проте і тут не все так просто, як хотілося б: вищевикладене стосується сільськогосподарських товаровиробників, які відповідають певним критеріям, а саме:
внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;
станом на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та станом на 01 січня 2017 року мали власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника, та в «технологічній таблиці» яких зазначено коди, згідно з УКТ ЗЕД, постачання (виготовлення) таких груп товарів: 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12.
Таким чином, не всім сільськогосподарським товаровиробникам можна радіти, адже зможуть автоматично уникнути моніторингу лише ті, що відповідають згаданим критеріям.
Як бачимо, запропоновані зміни несуть в собі частку позитивного, але залишається ще багато питань та неврегульованих моментів. Зокрема, ще не зрозуміло, яким чином дані зміни почнуть спрацьовувати і чи не виникне нових проблем із уже врахованими таблицями даних.
Системи оподаткування та адміністрування податків в Україні залишаються одними з найбільш нестабільних, оскільки піддаються численним змінам у досить короткі проміжки часу. Тому фахівці Finance Business Service як дієва та злагоджена команда стежать за змінами, що відбуваються у сфері оподаткування й адміністрування податків, та продовжують надавати дієві поради і вирішувати складні задачі своїх клієнтів.
Відомо, що з 1 липня 2017 року платники податків зіткнулися із суттєвими проблемами, пов’язаними із зупиненням реєстрації податкових накладних.
Перед запуском системи «блокування» податкових накладних Міністерство фінансів України стверджувало, що проблему зупинення реєстрації податкових накладних для виробників, підприємств, які надають послуги, та сільгоспвиробників вирішить подання даних у встановленій формі – так званої «технологічної таблиці».
Проте на практиці все виявилося зовсім не так, і тому зазначені категорії підприємств вимушені постійно подавати повідомлення, пояснення та «технологічну таблицю» під кожну зупинену податкову накладну. Тобто обіцянки Міністерства фінансів України не було виконано, що викликало цілком виправдане невдоволення серед малого та середнього бізнесу.
Виправити ситуацію Міністерство фінансів України намагається шляхом внесення змін до пункту 3 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених Наказом № 567 від 13.06.2017 року (далі – Критерії).
Зміни до зазначеного вище Наказу було внесено на підставі Наказу Міністерства фінансів України № 776 від 18.09.2017 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 року за № 1204/31072.
Які саме зміни було внесено, як і на кого вони вплинуть, розбиралися фахівці Finance Business Service.
Так, пункт 3 Критеріїв відтепер має наступний зміст: «Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо:…».
Тобто, на відміну від попередньої редакції, право на подання «технологічної картки» платник податків має у будь-який момент, а не лише в разі зупинення реєстрації податкової накладної. Тобто свої обіцянки, які надавалися перед запуском системи «блокування» податкових накладних, Міністерство фінансів України закріпило у підзаконному акті.
Окрім того, змінами визначено, що таблиця даних подається обов’язково із поясненнями, в яких зазначаються:
специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер;
посилання на податкову та іншу звітність платника податку (за бажанням).
При цьому на ДФС покладено зобов’язання розглянути інформацію та пояснення протягом 5 робочих днів, що настають за днем її отримання. Але, на превеликий жаль, у змінах не зазначено, які ж наслідки для платника податків настають, якщо ДФС не надасть відповідь про врахування або неврахування «технологічної таблиці» та пояснень. Адже це питання вкрай актуальне, оскільки, як показує практика, ДФС нерідко пропускає строки щодо надання відповідей та направлення рішень.
Будь-яка дія породжує юридичний факт. Тобто подання платником податків інформації у встановленій формі має породжувати факт – або врахування такої інформації (і в подальшому податкові накладні не блокують), або відмова у врахуванні інформації (за наявності підстав). При цьому в даному випадку бездіяльність податкового органу має також породжувати певний юридичний факт: відсутність реакції на звернення платника податків повинна розцінюватися, як мовчазна згода з його позицією. Іншими словами, відсутність заперечень проти врахування інформації свідчить про її врахування.
Однак, як свідчить практика, безкарність пропуску строків з боку ДФС ставить платника податків у правову невизначеність, оскільки законодавчо не врегульовано наявність наслідків такої бездіяльності з боку ДФС. На жаль, у даному випадку відсутній і дієвий механізм судового захисту, чим і користується, по суті, ДФС.
Досить позитивним є те, що «технологічна таблиця» автоматично враховується системою, якщо інформація подається платниками податків-сільськогосподарськими товаровиробниками. По суті, сільськогосподарські товаровиробники виводяться з-під моніторингу (наскільки це справедливо по відношенню до інших категорій платників податків – велике питання).
Проте і тут не все так просто, як хотілося б: вищевикладене стосується сільськогосподарських товаровиробників, які відповідають певним критеріям, а саме:
внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;
станом на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та станом на 01 січня 2017 року мали власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника, та в «технологічній таблиці» яких зазначено коди, згідно з УКТ ЗЕД, постачання (виготовлення) таких груп товарів: 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12.
Таким чином, не всім сільськогосподарським товаровиробникам можна радіти, адже зможуть автоматично уникнути моніторингу лише ті, що відповідають згаданим критеріям.
Як бачимо, запропоновані зміни несуть в собі частку позитивного, але залишається ще багато питань та неврегульованих моментів. Зокрема, ще не зрозуміло, яким чином дані зміни почнуть спрацьовувати і чи не виникне нових проблем із уже врахованими таблицями даних.
Системи оподаткування та адміністрування податків в Україні залишаються одними з найбільш нестабільних, оскільки піддаються численним змінам у досить короткі проміжки часу. Тому фахівці Finance Business Service як дієва та злагоджена команда стежать за змінами, що відбуваються у сфері оподаткування й адміністрування податків, та продовжують надавати дієві поради і вирішувати складні задачі своїх клієнтів.