З першого липня 2017 року стартувала програма зупинки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З перших же днів платники податків стикнулися із двома проблемами:
перша проблема – це власно зупинення реєстрації податкових накладних;
друга проблема – це відмова в реєстрації податкових накладних, після надання платником податків до Комісії ДФС документів, що підтверджують правомірність формування податкових показників.
Підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, передбачає можливість оскарження рішення комісії ДФС, про відмову в реєстрації податкової накладної, в адміністративному або судовому порядку.
На виконання зазначеної норми, а також відповідно до п.п. 56.23.2. п. 56.23. ст. 56 Податкового кодексу України, Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову № 485 від 04.07.2017 року, якою затверджено «Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Які є особливості оскарження рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної (надалі по тексту – рішення), розбиралися фахівці Finance Business Service.
Одразу зазначимо, що адміністративне оскарження рішення є однорівневим, а розглядає скаргу – Комісія ДФС з розгляду скарг. Положення про Комісію з розгляду скарг та її склад затверджує Голова ДФС.
Після отримання рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної, платник податків, протягом 10 календарних днів, має право на його адміністративне оскарження.
Скарга викладається виключно в письмові формі, та повинна містити:
найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;
податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС;
інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;
відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;
вимоги платника податку, який подає скаргу;
адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.
Скарга подається безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням. В день надходження скарги до ДФС скарга реєструється відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Важливим є те, що Постановою КМУ № 485 від 04.07.2017 р., контролюючому органу прямо заборонено відмовляти в реєстрації скарги. Це важливо у зв’язку з тим, що з такою проблемою досить часто стикалися платники податків при поданні до ДФС скарги на податкове повідомлення-рішення (там пропонували кинути скаргу до ящика).
Як і до будь-якої скарги, платник податків має право подати пояснення та копії документів, завірені у встановленому законом порядку, які підтверджують інформацію зазначену у податковій накладній.
Для розгляду скарги контролюючому органу надано 10 календарних днів з дня отримання скарги.Якщо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не надсилається протягом десятиденного строку, то така скарга вважається повністю задоволеною. Звертаємо увагу, що мова йде саме про строк надсилання рішення, а не про строк прийняття рішення. Тобто, якщо контролюючий орган не встиг направити рішення в 10-ти денний строк (навіть прийнявши його вчасно), то скарга є задоволеною.
Важливим в даному випадку є те, що термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Схематично, адміністративне оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної виглядає наступним чином:
Але з якими труднощами можуть стикнутися платники податків, в разі не надсилання комісією ДФС з розгляду скарг, протягом десятиденного строку, відповідного рішення?
Згідно п.п. 201.16.4. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України: «Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Тобто, чинне законодавство прямо не передбачає реєстрації «зупиненої» податкової накладної, в разі настання такої події, як порушення контролюючим органом строку направлення рішення про розгляд скарги.
За логікою, якщо скарга вважається задоволеною, то податкова накладна має бути зареєстрована, як і у випадку прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Але знаючи практику трактування норм податкового законодавства податковим органом, а також беручи до уваги текстологічний виклад вказаної вище норми, ДФС матиме можливість стверджувати про відсутність законної підстави для реєстрації податкової накладної з огляду на те, що скарга вважається задоволеною у зв’язку із пропущенням строку направлення рішення.
Контролюючий орган має можливість стверджувати, що визначення – «скарга вважається задоволеною» та «рішення про реєстрацію податкової накладної» не є тотожними, та не можуть призводити до однакових результатів.
В даному випадку, вкотре слід звернути увагу на легковажне відношення нашого законодавчого органу до нормотворчої техніки, та нехтування узгодженістю приймаємих норм ним права. Таке відношення знов і знов свідчить про низьку якість національного законодавства, що призводить до надмірного навантаження як на платників податку так і на судову гілку влади, адже спричиняє невиправдану кількість спорів.
У зв’язку із відсутністю практики пропуску контролюючим органом строку направлення рішення з питань відмови реєстрації податкових накладних, не можна однозначно сказати, чи буде контролюючий орган користуватися такою прогалиною, чи ні.
А тому фахівці Finance Business Service продовжують відстежувати ситуацію що склалася, та як завжди своєчасно надаватимуть оптимально дієві поради та ефективні рішення з цих питань.
З першого липня 2017 року стартувала програма зупинки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З перших же днів платники податків стикнулися із двома проблемами:
перша проблема – це власно зупинення реєстрації податкових накладних;
друга проблема – це відмова в реєстрації податкових накладних, після надання платником податків до Комісії ДФС документів, що підтверджують правомірність формування податкових показників.
Підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, передбачає можливість оскарження рішення комісії ДФС, про відмову в реєстрації податкової накладної, в адміністративному або судовому порядку.
На виконання зазначеної норми, а також відповідно до п.п. 56.23.2. п. 56.23. ст. 56 Податкового кодексу України, Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову № 485 від 04.07.2017 року, якою затверджено «Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Які є особливості оскарження рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної (надалі по тексту – рішення), розбиралися фахівці Finance Business Service.
Одразу зазначимо, що адміністративне оскарження рішення є однорівневим, а розглядає скаргу – Комісія ДФС з розгляду скарг. Положення про Комісію з розгляду скарг та її склад затверджує Голова ДФС.
Після отримання рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної, платник податків, протягом 10 календарних днів, має право на його адміністративне оскарження.
Скарга викладається виключно в письмові формі, та повинна містити:
Але з якими труднощами можуть стикнутися платники податків, в разі не надсилання комісією ДФС з розгляду скарг, протягом десятиденного строку, відповідного рішення?
Згідно п.п. 201.16.4. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України: «Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Тобто, чинне законодавство прямо не передбачає реєстрації «зупиненої» податкової накладної, в разі настання такої події, як порушення контролюючим органом строку направлення рішення про розгляд скарги.
За логікою, якщо скарга вважається задоволеною, то податкова накладна має бути зареєстрована, як і у випадку прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Але знаючи практику трактування норм податкового законодавства податковим органом, а також беручи до уваги текстологічний виклад вказаної вище норми, ДФС матиме можливість стверджувати про відсутність законної підстави для реєстрації податкової накладної з огляду на те, що скарга вважається задоволеною у зв’язку із пропущенням строку направлення рішення.
Контролюючий орган має можливість стверджувати, що визначення – «скарга вважається задоволеною» та «рішення про реєстрацію податкової накладної» не є тотожними, та не можуть призводити до однакових результатів.
В даному випадку, вкотре слід звернути увагу на легковажне відношення нашого законодавчого органу до нормотворчої техніки, та нехтування узгодженістю приймаємих норм ним права. Таке відношення знов і знов свідчить про низьку якість національного законодавства, що призводить до надмірного навантаження як на платників податку так і на судову гілку влади, адже спричиняє невиправдану кількість спорів.
У зв’язку із відсутністю практики пропуску контролюючим органом строку направлення рішення з питань відмови реєстрації податкових накладних, не можна однозначно сказати, чи буде контролюючий орган користуватися такою прогалиною, чи ні.
А тому фахівці Finance Business Service продовжують відстежувати ситуацію що склалася, та як завжди своєчасно надаватимуть оптимально дієві поради та ефективні рішення з цих питань.