Популяризація віртуальної валюти в світовому фінансовому суспільстві підштовхнула і нашу країну до спроби законодавчого врегулювання існуючого вже не перший рік ринку віртуальних активів.
8 вересня 2021 року Верховна Рада України в другому читанні прийняла Закон України «Про віртуальні активи» (проект № 3637) (далі – Закон).
Метою розробки даного Закону, як зазначив сам розробник в пояснювальній записці, є комплексне врегулювання наступних питань:
- впорядкування нормативно-правового регулювання для ринку віртуальних активів та його учасників;
- правовий статус віртуальних активів як об’єктів цивільних прав;
- впорядкування цивільно-правових відносин, між фізичними та юридичними особами, які виникають в процесі використання віртуальних активів;
- визначення правового статусу учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів;
- встановлення основних засад та принципів державної політики у сфері віртуальних активів;
- державне регулювання та контроль на ринках віртуальних активів.
Законом визначено поняття «віртуальний актив», згідно з яким, «віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав».
Закон визначає правовий режим віртуальних активів: «Віртуальні активи можуть бути незабезпеченими або забезпеченими.
Незабезпечені віртуальні активи майнових прав не посвідчують.
Забезпечені віртуальні активи посвідчують майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.
Фінансовими віртуальними активами є емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений валютними цінностями, цінним папером або деривативним фінансовим інструментом.
Віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).»
В Конституції України та Цивільному кодексі України, чітко зазначено, що законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території нашої країни, є грошова одиниця України — гривня.
Найпопулярніші криптовалюти, серед яких Bitcoin, Ethereum, Tether, Litecoin тощо, що за своєю суттю є цифровою валютою, кожна з якої має свій визначений курс вартості та матеріальну цінність, але законодавець визначив їх як віртуальний актив, що не є засобом платежу на території України. Це унеможливлює здійснення розрахунків за допомогою віртуальних активів, окрім обміну їх на інші блага, гроші та валютні цінності, що легалізує діяльність криптобірж.
«Моментом створення віртуального активу є момент, з якого перший власник отримує можливість володіти, користуватися та розпоряджатися віртуальним активом.
Право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину.
Умови набуття, умови переходу та обсяг прав на віртуальні активи можуть виражатися у формі алгоритмів та функцій системи забезпечення обороту віртуальних активів, у межах якої здійснюється оборот віртуальних активів.»
Тобто, майнінг (від англ. mining — видобуток корисних копалин) будь- якої криптовалюти – в рамках даного Закону можна розглядати, як приклад створення віртуального активу, а прикладом набуття права власності на віртуальні активи внаслідок правочину, може виникнути на підставі договорів купівлі-продажу, бартеру, рішення суду, спадкування тощо. Відповідно до положень Цивільного кодексу України, зміст такого права власності охоплюватиме звичні права володіння, користування та розпорядження такими віртуальними активами.
Згідно Закону учасниками ринку віртуальних активів є постачальники послуг, пов’язані з оборотом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.
Учасники ринку отримали право на:
- вибір контрагента для здійснення операцій;
- відкриття рахунків в банках для розрахунків за операціями з віртуальними активами;
- судовий захист своїх прав;
- отримання від постачальників послуг інформацію про їхню діяльність та можливості захисту прав користувачів;
- самостійне визначення цін віртуальних активів, за якими здійснюються операції з ними.
- захист персональних даних.
Постачальниками послуг є виключно суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють один або кілька видів діяльності, серед яких виділили чотири основних:
- зберігання/адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
- надання послуг з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи та валютні цінності;
- надання послуг переказу віртуальних активів;
- надання посередницьких послуг, пов’язані з віртуальними активами.
Законом також встановлено контроль за виконанням законодавства у сфері обороту віртуальних активів, який буде реалізовуватися шляхом видачі відповідних дозволів.
Якщо постачальник захоче надавати кілька видів послуг, йому необхідно отримати дозвіл на кожен з них окремо.
Видавати дозволи і регулювати ринок буде спеціально створений центральний орган виконавчої влади. Його повинен створити Кабмін України протягом півроку з дня публікації закону. До цього моменту його функції буде виконувати Міністерство цифрової трансформації України (далі – Мінцифри).
Інформація про постачальника послуг, якому видано дозвіл буде вноситися до Державного реєстру постачальників послуг.
Тобто фактично центральним органом виконавчої влади, який буде формувати державну політику в сфері обігу віртуальних активів, буде Мінцифри, але реалізовувати таку політику буде вже новостворений орган.
Окреме регулювання у сфері обороту віртуальних активів буде здійснюватися Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.
Закон також синхронізує українське законодавство з вимогами FATF та інших AML-органів. Нормами закону криптобіржі та інші сервіси роботи з віртуальними активами зобов’язані будуть проводити процедуру KYC.
Висновок: Не можна сперечатися з тим, що наша країна зробила перший крок для правового регулювання діяльності у сфері криптовалюти. Але це дещо невпевнений і більше схожий на крок дитини, оскільки залишає за собою іще низку невирішених питань:
-
1. Закон дає визначення та вводить у правову систему поняття «віртуальний актив», але для практичного функціонування потрібно прийняти іще ряд підзаконних актів, які повинні визначити порядок створення, формування, ведення, а також порядок доступу інших державних органів, органів виконавчої влади та учасників ринку віртуальних активів до Державного реєстру постачальників послуг; порядок розгляду справ про застосування відповідальності за порушення у сфері обороту віртуальних активів та інших нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень Закону.
-
2. Частково та тимчасово до створення нового регуляторного органу функції регулятора виконуватимуть Мінцифри та ін. Залишається відкритим питання про чітке розмежування повноважень регуляторів та, враховуючи дію обмежувальних карантинних заходів на території України, процес створення нового регулятора може затягнутися.
-
3. У правовому полі на ринок криптовалюти в Україні зможуть вийти банки, біржі та інші компанії, що зможуть повноцінно надавати послуги, інвестувати в стартапи, інновації, але залишається відкритим питання недосконалості правової та судової системи та відсутності дієвих механізмів захисту таких інвестицій.
-
4. Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, який до сих пір знаходиться на доопрацюванні у Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
-
5. Залишається також відкритим питання врегулювання процесів ідентифікації учасників ринку, вимоги надання дозвільних документів для здійснення підприємницької діяльності, пов’язаної з обігом віртуальних активів, питання оподаткування.
Отже, наступним і не менш важливим кроком має бути внесення змін у вже діюче законодавство та розробка і прийняття низки нормативно-правових актів, які зможуть прояснити практичні аспекти правового функціонування українського ринку криптовалюти.