Цього тижня МВФ попередив про «уразливість» серед так званих небанківських фінансових установ, заявивши, що глобальна фінансова стабільність може залежати від їхньої стійкості. Банк Англії звернув увагу на цю проблему минулого місяця.
Джерело:https://edition.cnn.com/2023/04/06/business/non-banks-shadow-banks-risks-explainer/index.html
Глобальні інвестори, опитані Bank of America, вказали на групу небанківських організацій США як найбільш ймовірне джерело кредитної кризи.
Що таке небанки та наскільки вони ризиковані?
Це фінансові фірми, крім банків, які надають усі види фінансових послуг, включаючи кредитування домашніх господарств та підприємств. Небанківські організації варіюються від пенсійних фондів та страхових компаній до взаємних фондів та хедж-фондів з високим ризиком.
Небанківські активи становлять майже половину всіх світових фінансових активів.
Після кризи відсоткові ставки досягли найнижчого рівня, тоді багато вкладників та інвесторів звернулися до небанківських організацій у пошуках вищого прибутку. У міру того, як регулюючі органи вводили все більше обмежень на банківське кредитування, певні категорії позичальників, такі як ризикованіші споживачі, все частіше зверталися за фінансуванням до небанківських організацій.
Небанківські організації, що надають кредити, відомі як тіньові банки, хоча цей термін часто використовується неточно для позначення всіх небанківських організацій.
Тіньові банки становлять близько 14% світових фінансових активів і, як і багато небанківських організацій, працюють без такого ж рівня регулюючого нагляду та прозорості, як банки.
Які ризики?
Одним із ризиків є можливість кредитних втрат, якщо корпоративні позичальники небанківських організацій почнуть оголошувати дефолти в умовах ослаблення економіки.
Інший ризик пов’язаний із так званою «невідповідністю ліквідності». Відкриті фонди дозволяють інвесторам швидко вивести свої гроші, але часто мають гроші, пов’язані з активами, які не можна продати так швидко, щоб повернути гроші клієнтам.
Терміновий розпродаж, наприклад, державних облігацій декількома фондами знизить вартість цих облігацій, що призведе до збитків для інших власників облігацій, до яких можуть входити банки. Така ситуація вже була, коли британські пенсійні фонди, які використовують так званий інвестиційний підхід, орієнтований на зобов’язання, були змушені продати державні облігації Великобританії, які зазнали краху через низку обставин.
«Прямі та непрямі зв’язки між банками та небанківськими організаціями не є єдиними джерелами загальносистемного ризику. Довіра має велике значення у банківській справі, і просте розуміння того, що банківський сектор може бути пов’язаний з труднощами небанківськими організаціями, може спровокувати ширшу фінансову кризу.» – пише CNN.