Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777

Латвійські банки отримали інструкції щодо оцінки рівня ризику клієнтів

Латвійські банки отримали інструкції щодо оцінки рівня ризику клієнтів

Латвійська Комісія з ринку фінансів і капіталу (FKTK, КРФК) разом з Асоціацією фінансової галузі підготувала рекомендації для банківських систем внутрішнього контролю, в тому числі щодо того, як оцінювати рівень ризику конкретного клієнта. За словами глави установи Санти Пургайле, якщо їм слідувати, то банки зможуть зменшити витрати на перевірку окремих категорій клієнтів і зосередитися тільки на тих, хто працює з нетиповими доходами або ж компаніями з непрозорою структурою власників.

Джерело: http://www.finmigration.com/latvijskim-bankam-objasnili-kak-ocenivat-uroven-riska-klientov/4325/

«На мій погляд, найважливіший розділ довідника – перший, присвячений оцінці рівня ризиків клієнтів. Банки повинні мати можливість витрачати ресурси там, де вони повинні бути витрачені, де існують високі ризики, і не витрачати там, де ризики низькі або їх практично немає.

Найпростіший спосіб проілюструвати це наступним чином. На одному кінці спектра ризику можуть бути пенсіонери, які просто отримують пенсію в банку, або наймані працівники, які отримують зарплату – тобто всі ті люди, які отримують зарплату або пенсію з одного джерела, а потім роблять якісь платежі, витрачають гроші в магазинах. Для моніторингу та обслуговування таких клієнтів ресурси потрібні мінімальні. На іншому кінці спектру ризику знаходяться нерезиденти або політично значимі особи з країн з високим рівнем ризику. Тут вже необхідний багаторівневий внутрішній контроль, так званий «принцип чотирьох очей», – пояснила Санта Пургайле газеті Latvijas avīze.

При цьому, вона вважає, що банки повинні пам’ятати про важливість нормально спілкування з клієнтами. Якщо у них підвищується рівень ризику, у зв’язку з чим вимагається надання додаткової інформації, то співробітники банку повинні доступно пояснювати, чому вони її запитують.

Вона також підкреслила, що «підозрілість» клієнта за великим рахунком залежить від типу транзакцій, а не від джерела доходу.

«Якщо транзакції зрозумілі і клієнт може надати контракти для їх підтвердження, а отримані суми є розумними і економічно виправданими, то це ніяким чином не повинно впливати на його категорію ризику.

З іншого боку, якщо ви отримуєте 500 євро за один місяць і 20 тисяч євро за інший, то це істотно вплине. Якщо ви почнете здійснювати великомасштабні транзакції зі складними фінансовими інструментами, це також може вплинути. Але, знову ж таки, якщо клієнт може пояснити свої дії і їх причини, вони можуть бути підтверджені документами, то ризик знижується.

Ризики також різко зростуть, якщо ви довгий час були найманим працівником і отримували середньостатистичну заробітну плату, але потім раптово вирішили створити, наприклад, консалтингову або маркетингову компанію (це та сфера, де часто реалізуються різні корупційні схеми). Банк обов’язково запитає вас, якою діяльністю ви плануєте займатися, хто будуть ваші клієнти, які послуги ви збираєтеся надавати тощо», – продовжує глава КРФК.

Що стосується бізнесу, то компаніям, які працюють в Латвії і виробляють конкретний продукт для місцевого або експортного ринку, побоюватися немає чого, оскільки це зрозумілий бізнес. Але на рівень ризику може вплинути структура власників. Скажімо, якщо власниками фірми виступають резиденти Латвії, які вказали себе в якості бенефіціарів і про яких можна знайти інформацію в Реєстрі підприємств, рівень низький і поглиблений моніторинг не знадобиться. Інша справа, якщо власники знаходяться в офшорних зонах за ланцюжком юридичних осіб. Якщо такі власники є нерезидентами, особливо з країн з високим рівнем ризику, такому бізнесу доведеться приділити більше уваги при перевірці.

«Загалом, наявність власників-нерезидентів не є ознакою того, що компанія погана, проте пов’язані з нею ризики будуть вищими. Необхідно буде провести додаткову перевірку, з’ясувати, хто є власниками, чи не пов’язані вони з політично значущими особами в інших країнах і таке інше.

Якщо вдасться отримати задовільні відповіді на всі ці питання, тоді у банків не буде проблем при обслуговуванні таких компаній, але треба буде стежити за діями компанії в подальшому, щоб уникнути нетипових бізнес-операцій», – пояснила Санта Пургайле.

Замовити послугу

з нашими фахівцями

Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777
Використовуйте формат name@mail.com
Тільки літери, цифри і пробіли (від 2 до 30 знаків)
Залишились питання?

Замовте професійну консультацiю

Тільки літери та пробіли (від 2 до 30 символів)
Введіть номер, приклад +380777777777