Поки чорний список офшорів лише затверджується, у Європейському Союзі активно обговорюються економічні санкції у відношенні юрисдикцій, що потраплять до його фінальної версії. Нагадаємо, що ідея скласти такий перелік виникла ще на початку минулого року з метою протидії виведенню прибутку з-під оподаткування та підтримки “справедливої податкової системи в ЄС та у світі”. Відповідно до критеріїв, затвердженим наприкінці 2016 року, до чорного списку буде внесено країни та території зі “слабкою податковою прозорістю”, пільговими режимами оподаткування та відсутнім податком на прибуток. Для того, щоб запобігти потраплянню до переліку, юрисдикцій має відповідати трьом головним критеріям, а саме:
підписати Багатосторонню конвенцію про взаємну адміністративну допомогу з податкових справ або укласти окремі угоди про обмін податковою інформацією з усіма країнами-членами Євросоюзу до 31 грудня 2018 року;
до кінця цього року приєднатися до Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), розробленого ОЕСР, що містить у собі рекомендації з боротьби з ухиленням від сплати податку на прибуток;
виключити можливість реєстрації та функціонування на своїй території підприємств, створених із метою мінімізації податків за відсутності реальної економічної діяльності, забезпечуючи принцип “справедливого оподаткування”.
“Чорнову” версію списку юрисдикцій, що “не співпрацюють у податкових питаннях” буде створено вже до кінця вересня. після чого її мають затвердити всі країни-члени ЄС. Остаточний варіант, готовий до офіційного опублікування, буде затверджено на початок 2018 року.
Тим часом у епіцентрі обговорень знаходяться “покарання”, яким держави ЄС будуть піддавати офшори. Отже, на країни та території, що потраплять до фінальної версії чорного списку, будуть накладатися наступні санкції:
підвищені ставки податку на репатріацію з доходів, що виплачуються з ЄС у зону з чорного списку або отримуються з неї;
посилення правил про контрольовані зарубіжні компанії, зареєстровані в таких юрисдикціях;
посилення правил про віднесення тих або інших витрат до категорії “бізнес-витрат”;
скасування звільнення від оподаткування (принцип “Participation Exemption”) при перерахуванні прибутку дочірньої фірми на адресу материнської, якщо остання розташована в зоні з чорного списку.
Окрім цього, кожна країна Євросоюзу має право вводити власні економічні санкції у відношення юрисдикцій, що “завинили”.
Поки чорний список офшорів лише затверджується, у Європейському Союзі активно обговорюються економічні санкції у відношенні юрисдикцій, що потраплять до його фінальної версії. Нагадаємо, що ідея скласти такий перелік виникла ще на початку минулого року з метою протидії виведенню прибутку з-під оподаткування та підтримки “справедливої податкової системи в ЄС та у світі”. Відповідно до критеріїв, затвердженим наприкінці 2016 року, до чорного списку буде внесено країни та території зі “слабкою податковою прозорістю”, пільговими режимами оподаткування та відсутнім податком на прибуток. Для того, щоб запобігти потраплянню до переліку, юрисдикцій має відповідати трьом головним критеріям, а саме: