В рамках реалізації судової реформи Верховна Рада України прийняла нові Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс і Кодекс адміністративного судочинства. Нагадаємо, що нововведення були ініційовані Петром Порошенком іще навесні.
Новим процесуальним законодавством врегульовано такі аспекти українського судочинства як вступ до справи, зміна предмета або підстав позову, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, закріплено чіткі стадії судового процесу та строки подання доказів, встановлено розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі тощо.
Учасники справи будуть зобов’язані викладати свою позицію в ній у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, подаючи їх до суду у строки, визначені законом або судом.
Наслідками недотримання строків подання або приховування доказів будуть їх наступне несприйняття судом і застосування заходів процесуального примусу.
Новими кодексами також внесено зміни до процедури оскарження судових рішень: запроваджуються процесуальні фільтри, закріплюються присічні строки подання скарги або заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Нововведення торкнулися також Сімейного, Цивільного, Кримінально-виконавчого кодексів України, Кодексу законів про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення та понад 20 законів.
Розгляд змін до процесуального законодавства тривав понад місяць. 3 жовтня відбулося голосування парламенту щодо змісту нових кодексів, результати якого стануть відомі після офіційного опублікування.
В рамках реалізації судової реформи Верховна Рада України прийняла нові Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс і Кодекс адміністративного судочинства. Нагадаємо, що нововведення були ініційовані Петром Порошенком іще навесні.
Новим процесуальним законодавством врегульовано такі аспекти українського судочинства як вступ до справи, зміна предмета або підстав позову, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, закріплено чіткі стадії судового процесу та строки подання доказів, встановлено розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі тощо.
Учасники справи будуть зобов’язані викладати свою позицію в ній у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, подаючи їх до суду у строки, визначені законом або судом.
Наслідками недотримання строків подання або приховування доказів будуть їх наступне несприйняття судом і застосування заходів процесуального примусу.
Новими кодексами також внесено зміни до процедури оскарження судових рішень: запроваджуються процесуальні фільтри, закріплюються присічні строки подання скарги або заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Нововведення торкнулися також Сімейного, Цивільного, Кримінально-виконавчого кодексів України, Кодексу законів про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення та понад 20 законів.
Розгляд змін до процесуального законодавства тривав понад місяць. 3 жовтня відбулося голосування парламенту щодо змісту нових кодексів, результати якого стануть відомі після офіційного опублікування.