Великі банки і Силіконова Долина хочуть отримати ваші персональні фінансові дані, аж до рахунку за вечерю в ресторані через дорогу або виплат по іпотеці.
Стартап-компанії (такі як Mint і Betterment) розробляють сервіси, які будуть «стягувати» відомості про ваші банківські рахунки та історії кредитних карток після того, як ви підтвердите паролі.
Однак великі банки збираються спільними зусиллями встановити обмеження на доступ для IT-компаній до таких персональних фінансових даних і в деяких випадках відмовляти в доступі до інформації (наприклад, зарплата і кредитні ставки в цих же банках).
Представники таких банків як JPMorgan Chase і Wells Fargo кажуть, що вони хочуть дати клієнтам доступ до їх даних, однак правила і стандарти доступу для IT-компаній знаходяться в стадії розробки. Представник найкрупніших банків Джейсон Кратово, віце-президент, відповідальний за взаємодію з держструктурами по виплатах в Financial Services Roundtable, каже, що, в першу чергу, вони думають про мільйони своїх клієнтів і про їх фінансову безпеку.
IT-компаній, в свою чергу, висловлюють невдоволення діями банків і стверджують, що такі заходи безпеки не стануть ефективними і приведуть до того, що клієнти підуть зі своїми вкладеннями в стартап-проекти, які зможуть запропонувати більш вигідні угоди.
У той же час, Уільям Харріс, засновник стартапу Personal Capital, говорить, що банки не дають відкритого доступу до персональних даних своїх клієнтів, тому що розглядають таке «вторгнення», як загрозу для їхнього бізнесу, оскільки доступ до інформації такого роду дозволить клієнтам банків бачити, скільки вони платять за різні фінансові послуги. А це є значним ризиком для всієї банківської системи.
Корпорації ж мріють роздобути доступ до цифрових даних, які відкриють їм інформацію про популярні продукти, ціни на них і т.д. Буде доступно все: від даних про оренду будинку до страховки на авто.
Але закон повинен чітко стабілізувати швидкість доступу до персональних даних та контролювати шляхи подальшого витоку отриманої інформації.
Європейський уряд прийняв рішення, що клієнти, не компанії, є власниками цифрових даних про свої банківські рахунки і мають виняткове право ділитися цими даними з тими, з ким вони вважають за потрібне.
Уряд США у 2010 році підписав Акт Додда-Франка, який зобов’язав банки видавати персональну інформацію про фінанси виключно в руки клієнтові за його запитом. Однак це призвело до деякої сум’ятті. Американські банки почали відмовлятися видавати дані про зарплати, ставках по кредитам, стали вводити заборони на використання даних IT-компаніями. Пройшли чутки, що кілька банків втратили контроль над персональними даними і т.д.
Банки JPMorgan і Wells Fargo були серед тих, хто був категорично проти вторгнення IT-компаній до персональних даних. Представники цих фінансових монстрів кажуть, що доступ може бути відкритий тільки для клієнтів, і банки збираються будувати потужну правову основу для захисту приватної інформації.
Крім того, існує суперечка про те, якою має бути видана інформація, – платною або безкоштовною. Банки наполягають на оплаті послуг видачі даних. IT-компанії таку можливість заперечують, стверджуючи, що інформація повинна бути безкоштовною.
На сьогоднішній день IT-компанії можуть користуватися тільки тими цифрами, які їм були надані безпосередньо клієнтами банків. Самі ж банки ніякої інформації третім особам не видають. Підписано також угоду з компанією Intuit про часткову видачу інформації про фінансові операції клієнтів банків. Зазначена угода є майбутнім документальним стандартом для всіх фірм, які виявлять бажання отримати будь-які персональні дані.