Банки Латвії розіслали вимоги щодо розкриття податкової та фінансової інформації про себе. В одному з таких листів, які отримав клієнт банку Rigensis, говориться, що з 1 січня 2016 року Латвія приєдналась до стандарту Автоматичного обміну Фінансовою інформацією (Automatic Exchange of Information або AEOI). Згідно офіційному опису, він забов’язує фінансові інститути – банки, брокерські, страхові та інвесткомпанії – доповідати про обставин на рахунках своїх клієнтів та рух коштів по них. В тому числі треба повідомляти про розміри отриманих процентів по депозитах, дивідендах, доходах від продажу цінних паперів.
В листі до свого клієнта банк Rigensis попереджує, що повинен передати його дані Службі держприбутків Латвії (СРД). А та в свою чергу забов’язана відправити цю інформацію в податкові служби відповідних юрисдикцій. Іншими словами, ті країни, де власники рахунків банку Rigensis – податкові резиденти, написано в листі. Перші звіти по нових (відкритих в 2017 році) та великих рахунках (залишок на 31 грудня 2015 року більше, ніж 1 мільйон доларів) Rigensis передасть СРД в 2017 році, зазначено в листі. По всіх інших – в 2018 році. Тоді ж Україна, імовірно, розпочне обмінюватись податковою інформацією з Литвою в рамках AEOI, йдеться у відповіді на прес-службі.
До листа баку Rigensis прикріплена анкета, яку повинен заповнити отримувач. У ній серед іншого треба указати свою податкову резиденцію і номер платника податку. На заповнення цієї анкети Rigensis банк дає своїм клієнтам місяць. Прес-секретар латвійського банку Rietumu Елеонора Гайліш розказала, що їх клієнти також повинні повідомити про свої податкові резиденства.
Ідентифікувати своїх клієнтів банки змушені через нововведень у місцевому законодавстві, розповідає служба СРД Латвії. Маються на увазі правила кабінету міністрів №20, які вступили в силу в січні 2016 року. Там сказано, що всі литовські фінансові установи повинні визначити, з якої юрисдикцією зв’язані відкриті у них рахунки. Прес-служба СРД підкреслила, що ця вимога поширюється на всіх клієнтів – а не тільки на іноземців чи конкретно українців.
Прибалтійський фальстарт
Запитувати дані у клієнтів латвійські банки можуть уже зараз, але обмінюватись податковою інформацією з Україною країна розпочне не раніше 2018 року – і то, лише якщо буде підписано двосторонню угоду, думає міжнародний фінансовий консультант FCP (Financial Managment) Ісаак Брокер. Поки таких домовленостей в України немає ні з однією країною, доповнює він. Партнер UFG Wealth Management Дмитро Кленов не сумнівається, що в 2018 році Україна та Латвія таку угоду підпишуть. Він також додає що до цього моменту ФНС може тільки запитувати інформацією про рахунки конкретних жителів країни.
“Вимагаючи звітувати про податкові резиденції зараз, Латвія біжить попереду поїзда”, – говорить Беккер. Він вважає, що так Латвія хоче покращити свою репутацію. Місцеві банки неодноразово привертали особливу увагу: не завжди кошти на рахунку до них надходили за правилами, пояснює Беккер.
Проте, Латвія не єдина країна, яка почала збирати податкові дані заздалегідь. В тому числі, таку інформацію запитують у дійсних клієнтів швейцарські банки, розказує Кленов із UFG Wealth Management. Крім того, банки Кіпру, Швейцарії, Велкобританії ( правда, тут це не повсюдна практика) вимагає розкрити податкову інформацію при відкритті рахунку, добавляє Брокер. В стандарті AEIO сказано, що вони мають на це повне право.
Санкції за відмову звітувати перед банком останній встановлює сам, заявила прес-служба СРД в Латвії. В листі Rigensis банку було сказано, що таким клієнтам можуть відмовити в подальшій співпраці. Крім того, банк повідомить службі держприбутків про клієнтів, які не задокументували свої рахунки, йдеться у тому ж листі. Труднощі у клієнта також можуть виникнути, якщо банк порівняє уже відому і нову інформацію про клієнта та підсумкова картина буде суперечливою, добавляє Гайлиш.