Міжнародна система оподаткування переживає тектонічний зсув. Якщо останні десятиліття головним архітектором правил гри виступала ОЕСР (OECD) з її ініціативами BEPS та концепціями Pillar 1 / Pillar 2, то сьогодні на глобальну арену виходить новий гравець — Організація Об’єднаних Націй.
Спеціальний міжурядовий переговорний комітет ООН (INC) у рамках розробки Framework Convention on International Tax Cooperation (Рамкової конвенції ООН про міжнародне податкове співробітництво) зробив вирішальний крок: опублікував «нульові проєкти» (Zero Drafts) самої Конвенції та двох її перших практичних протоколів.
Для клієнтів Finance Business Service – власників міжнародних структур, IT-компаній, торгових холдингів та сімейних офісів – це не просто теоретична дискусія. Це новий глобальний стандарт, який безпосередньо вплине на транскордонні фінансові потоки, структуру контрактів та рівень податкового навантаження у джерела.
1. Протокол I: Податок у джерела на транскордонні послуги та цифрову економіку
Історично міжнародне податкове право спиралося на концепцію постійного представництва (Permanent Establishment, PE): країна стягувала корпоративний податок з іноземної компанії лише у тому випадку, якщо та мала на її території фізичний офіс, персонал або регулярне виробництво.
Проєкт Протоколу I ООН остаточно змінює цю парадигму.
У чому суть змін?
Протокол закріплює за юрисдикціями-джерелами (країнами, де знаходяться клієнти, користувачі або платники) розширені права на утримання податку у джерела (Withholding Tax, WHT) щодо широкого спектра транскордонних виплат.
Під приціл потрапляють:
Автоматизовані цифрові послуги (ADS): хмарні обчислення (SaaS, IaaS, PaaS), онлайн-реклама, цифрові маркетплейси, стрімінгові платформи та обробка даних.
Корпоративні та професійні послуги: консультаційні, управлінські, технічні, юридичні та інжинірингові сервіси.
Фінансові та страхові операції: страхові премії та перестрахування.
Головний тригер -м ісце споживання та вирахування витрат
Податок зможе утримуватися незалежно від того, де фізично знаходився фахівець або сервер, що виконав роботу. Ключовими факторами стають:
Юрисдикція знаходження покупця/споживача.
Факт віднесення витрат на оплату послуги до витрат місцевої компанії, що зменшують базу оподаткування.
Висновок для бізнесу: Ера «чистого» продажу B2B- та B2C-послуг із офшорної або низькоподаткової юрисдикції без податкових втрат на стороні клієнта добігає кінця.
2. Протокол II: Арбітраж, APA та спільні податкові перевірки
Зростання податкових претензій з боку держав-джерел неминуче веде до підвищення ризиків подвійного оподаткування. У відповідь ООН пропонує Протокол II, повністю присвячений запобіганню та врегулюванню транскордонних податкових спорів.
Ключові механізми Протоколу II:
Угоди про попереднє ціноутворення (APA): закріплення механізмів двосторонніх та багатосторонніх APA, які дозволяють міжнародним групам заздалегідь узгодити з податковими органами кількох країн методику трансфертного ціноутворення (ТЦО).
Спільні податкові перевірки (Joint Audits): податкові органи двох і більше країн зможуть одночасно перевіряти фінансово-господарські операції однієї міжнародної групи.
Процедури взаємного узгодження (MAP) та Арбітраж: створення чіткої міжнародної платформи для вирішення спорів, включаючи медіацію, консиліацію та обов’язковий міжнародний арбітраж.
Висновок для бізнесу: Прозорість операцій стає вимушеним стандартом. Проте наявність механізмів APA та Joint Audits дає структурованому бізнесу можливість заздалегідь захистити свої фінансові моделі від раптових донарахувань.
ОЕСР vs ООН: У чому принципова різниця?
ООН створює систему, вигіднішу для країн, що розвиваються, звідки традиційно йде відтік капіталу у вигляді плати за послуги, роялті та дивіденди. Це означає, що податковий тиск на сервісні холдинги почне зростати саме на ринках, що розвиваються.
Що це означає для клієнтів Finance Business Service?
Перегляд маржинальності IT- та сервісних контрактів
Якщо ваша структура продає софт, доступ до платформ або консультаційні послуги клієнтам по всьому світу, необхідно закладати можливий податок у джерела (WHT) у ціноутворення та формулювання контрактів (Tax Gross-Up Clauses).
Ревізія Угод про уникнення подвійного оподаткування (DTT)
Нові протоколи ООН спровокують хвилю перегляду двосторонніх податкових договорів. Класичні холдингові схеми, які не мають реальної економічної присутності (Substance), втратять пільгові ставки WHT.
Фокус на реальну присутність (Substance)
Для захисту від утримання податків у джерела компанії повинні демонструвати реальний офіс, кваліфікований місцевий персонал та фактичне управління в юрисдикції реєстрації.
Адаптація документації з трансфертного ціноутворення (ТЦО)
З урахуванням ймовірного впровадження спільних перевірок (Joint Audits), внутрішньогрупові сервісні договори (Management Fees, License Agreements) повинні мати бездоганну економічну доцільність та ринковий рівень цін.
Команда Finance Business Service продовжує відстежувати статус проходження Конвенції ООН і готова запропонувати індивідуальні рішення щодо адаптації вашої міжнародної бізнес-моделі.