14 червня Верховною Радою був прийнятий закон про фінансову реструктуризацію. Як бізнес-співтовариство, так і державні установи (в першу чергу НБУ і Міністерство фінансів України) привітали ухвалення цього закону, оскільки на нього покладають великі надії щодо врегулювання ситуації з проблемними кредитами і оздоровлення банківської системи в цілому.
Даний закон встановлює новий механізм добровільної фінансової реструктуризації боргів підприємств та відновлення їх ліквідності. Цей механізм передбачає процедуру фінансової реструктуризації на основі договору між боржником і його кредиторами.
Деякі скептики стверджують, що цей закон дублює процедуру, передбачену законом про банкрутство (ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника»), але між ними є ряд істотних відмінностей. Так, законом про фінансову реструктуризацію передбачена повністю позасудова процедура, в той час як в законі про банкрутство описана процедура «за рішенням суду». Крім того, пропонована процедура більш гнучка в питанні врахування інтересів меншості кредиторів. Якщо в законі про банкрутство передбачено жорстку вимогу про участь всіх кредиторів, що робить процедуру дуже довгою і не гнучкою, то відповідно до нового закону, в разі нестачі голосів для затвердження плану реструктуризації (якщо при цьому проголосували кредитори, яким належить понад дві третини вимог ) для остаточного прийняття рішення суперечка передається в арбітраж. І якщо арбітр винесе рішення про затвердження плану реструктуризації, він буде вважатися затвердженим всіма кредиторами.
Говорячи про арбітраж – це новий порядок вирішення боргових суперечок, встановлений новим законом. Для організації та проведення процедури фінансової реструктуризації, а також регламентації процесу вирішення спорів в арбітражі, законом передбачено створення нових органів – міжвідомчої наглядової ради (до якої увійдуть представники НБУ, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Мін’юсту) та секретаріату. Арбітрів зі списку, затвердженого наглядовою радою, буде призначати їм же створений арбітражний комітет. Арбітражний процес буде регулюватися спеціальним арбітражним регламентом, який також буде затверджено наглядовою радою.
З метою додаткового стимулювання участі підприємств в процедурі фінансової реструктуризації закон передбачає особливий податковий режим при оподаткуванні окремих операцій, пов’язаних з проведенням процедури, а також захист від визнання угоди недійсною, як передбачено ст. 20 закону про банкрутство.
Закон про фінансову реструктуризацію визначає також: умови участі боржника, кредиторів, а також Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та державних банків в процедурі; основні принципи співпраці кредиторів під час проведення процедури; обов’язок боржника надавати інформацію та можливість проводити огляд його господарської діяльності; умови отримання боржником фінансування під час проходження процедури та інше.
Слід зазначити, що практика реструктуризації боргів за схожою процедурою вже давно і успішно застосовується в багатьох європейських країнах. І для того, щоб врахувати такий світовий досвід в розробці цього закону брали участь експерти Світового Банку та ЄБРР. Крім всього іншого прийняття закону стало частиною виконання зобов’язань перед МВФ.
Закон буде діяти протягом трьох років. Далі українська влада планує оцінити успішність процедури фінансової реструктуризації і, в разі отримання позитивних результатів, термін дії закону буде продовжений.