Минулого тижня Рада Євросоюзу досягла політичної угоди за проектом Директиви, що вносить зміни в частині оподаткування транскордонних операцій до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування та про скасування Директиви 77/799/ЄС.
Основна мета нововведень – надання державам-членам ЄС додаткового інструменту, за допомогою якого вони зможуть підвищити ефективність боротьби з ухиленням від сплати податків і агресивним податковим плануванням. У той же час, даний інструмент розкривається з деякою невизначеністю і обмежується пред’явленням присутнім на території Євросоюзу податковим консультантам, банкам і юристам вимоги щодо розкриття будь-якої транскордонної операції, яка містить одну або кілька “характерних ознак”, якщо вищевказані особи для цілей внесених змін визначаються як посередники. Правило поширюється на угоди в рамках ЄС, а також держави-члени і треті країни.
Під нововведення підпадає широкий спектр структур і транзакцій, у тому числі визначені вираховувані платежі, оподатковувані за нульовою ставкою, а також угоди між компаніями, які відповідають конкретним характеристикам ТЦУ (наприклад, переклад важко оцінюваних нематеріальних активів).
Згідно прийнятим змінам, якщо посередники знаходяться за межами юрисдикції ЄС або за законом не можуть розкривати інформацію, зобов’язання щодо розкриття угод покладається на платника податків.
Країни-учасниці ЄС зобов’язуються прийняти та опублікувати національні законодавчі ініціативи, необхідні для імплементації запропонованих поправок, не пізніше 31 грудня 2019 року, при цьому за недотримання нових вимог має бути передбачено відповідні санкції. Очікується, що держави-члени запровадять нові вимоги до надання звітності з 1 липня 2020 року. Вперше інформацію має бути представлено не пізніше 31 серпня 2020 року, а перший обмін даними має бути здійснено вже 31 жовтня того ж року.