З 3 січня 2018 року набере чинності новий MiFIDII, що значно змінює існуючі вимоги з регулювання фінансових ринків на території ЄС. Що ж являє собою MiFIDII і як зміниться регулювання європейських фінансових ринків, розглянемо в сьогоднішньому блозі.
MiFID 2 – це загальна назва складної мережі законодавства, яка включає дві Директиви і три Регламенти ЄС, підкріплені цілим рядом технічних стандартів і керівництв Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority – ESMA). Заходи, передбачені Регламентами, в державах-членах ЄС застосовуються безпосередньо. Для реалізації інших стандартів і приведення у відповідність національного законодавства оновлені вимоги встановлюються компетентними органами в кожній державі-члені.
Чинний на даний момент MiFID, прийнятий у 2004 році (і діє з невеликими змінами кінця 2007 року). Таким чином, MiFID не тільки передував фінансовій кризі, але й не розглядав багато бізнес-моделей і технологій, які сьогодні стали звичайним явищем. Тому в такому оновленні була крайня необхідність. При розробці нових положень законодавці ЄС, скориставшись можливістю, розширили кілька існуючих вимог.
MiFIDII вплине на всіх, хто працює з фінансовими інструментами, від операційних і бізнес-моделей до систем, даних, людей і процесів. Найбільший інтерес для фінансових консультантів представляють положення, що підвищують якість отримань дозволу на діяльність та ведення діяльності інвестиційних компаній шляхом введення великих пруденційних вимог щодо органів управління, систем і засобів контролю, а також більш високих вимог до захисту інвесторів з точки зору категоризації і розкриття клієнтам інформації, управління продуктом і справедливого ставлення до споживача.
Однак у Європі зараз чимало незалежних фінансових консультантів (independent financial adviser – IFA) відомих як компанії, звільнені від регулювання MiFID відповідно до статті 3. По суті це статус компаній, що здійснюють обмежений діапазон діяльності MiFID, який дозволяє їм обирати, слід розглядати їх як «інвестиційну компанію» чи ні.
Відповідно до MiFIDII для набуття такого статусу компанія повинна буде виконувати ряд вимог.
- Не дозволяється утримувати гроші або активи клієнта, отже, і давати або брати в борг гроші своїх клієнтів;
- Компанії мають обмежувати свій бізнес «організацією» і «консультуванням» тільки з певних видів інвестицій – вони не можуть, наприклад, здійснювати операції для своїх клієнтів або надавати послуги довірчого управління;
- У своїй діяльності можуть передавати замовлення лише регульованим інвестиційним компаніям чи кредитним установам (або їх еквівалентам третіх країн), уповноваженим Директивою ЄС про спільні інвестиції в оборотні цінні папери, іншим регульованим фондам або інвестиційним компаніям зі змінним капіталом, які розміщені на фондовому ринку (наприклад, інвестиційні довірчі фонди).
Будь-яка компанія, що виходить за рамки цих обмежень, повинна розглядатися як «інвестиційна компанія». Чимало компаній, які не хочуть обмежуватися передачею своїх замовлень, будуть розглядатися як «інвестиційні компанії», але будуть віднесені до категорії «звільнених від вимог Директиви ЄС про достатність капіталу». Це компанії, діяльність яких обмежується також консультуванням із питань інвестування та / або отриманням і передачею замовлень, які не утримують гроші або цінні папери клієнта і не надають депозитарних послуг. Однак такі звільнені компанії можуть передавати замовлення ширшому колу осіб порівняно із перерахованими у статті 3 і надавати послуги щодо похідних інструментів, які є цінними паперами без права передачі.
Будь-яка компанія, що надає, наприклад, дилінгові послуги або послуги довірчого управління, буде регулюватися як MiFIDII, так і Директивою ЄС про вимоги до капіталу, які за загальним правилом будуть вищі, з базовим рівнем у залежності від конкретної діяльності компанії.
IFA зараз повинні оцінити свою діяльність, щоб перевірити чи правильно вони класифіковані. Будь-яка компанія, яка потребує зміни дозволу на діяльність (для переходу з категорії звільнених відповідно до статті 3 до категорії регульованих MiFID), повинна звернутися до національного органу, який регулює фінансові ринки, з відповідною заявою, щоб регулятор міг його розглянути і прийняти рішення до січня наступного року.
MiFIDII містить вимогу про те, що держави-члени ЄС не можуть здійснювати регулювання відповідно до MiFIDII діяльності компаній, які не регулюються MiFID. Але для компаній, звільнених від регулювання MiFID відповідно до статті 3, застосовуються, на жаль, не менш обтяжливі правила. Регулятори будуть застосовувати правила, які в багатьох випадках «щонайменше аналогічні» відповідним вимогам MiFIDII.
Серед ключових правил, що застосовуються до всіх IFA, незалежно від наявності звільнення за статтею 3, наступні:
- категоризація клієнтів, вимоги до угод і до розкриття інформації;
- стимули, в тому числі нарахування консультанта;
- незалежність і відповідність;
- управління продуктом (в частині розподілу продуктів, що відносяться відповідно до MiFIDII до фінансових інструментів);
- грамотність та компетенція.
Правила, в яких регулятори можуть надати деяку свободу дій IFA, звільненим від MiFID відповідно до статті 3:
- запис телефонних розмов і електронних повідомлень;
- доцільність (будуть застосовуватися існуючі правила);
- системи та правила управління (чимало з них будуть застосовуватися в якості керівництва, а не правила, проте деякі ключові вимоги, як наприклад щодо конфлікту інтересів, будуть застосовуватися в якості правил).
Отже, всім європейським IFA, як звільненим у рамках ст. 3, так і регульованим MiFID, необхідно зараз розглянути зміни в правилах національного регулятора та провести аналіз своєї діяльності для оцінки сегментів, які підлягають найбільшому впливу цих змін. До цього часу у національних регуляторів уже повинен бути затверджений план і графік внесення відповідних змін, в тому числі для надання компаніям часу, достатнього для відповідного повідомлення клієнтів і підготовки клієнтської документації відповідно до вимог MiFIDII, до моменту набрання ним чинності.
