Кіпрські холдингові компанії широко використовуються у контексті міжнародного бізнес-структурування для оптимізації каналів вхідних і вихідних інвестицій до/з країн, що підписали угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Нещодавно податковий департамент опублікував інструкцію з обліку ПДВ для холдингових компаній, яка покликана забезпечити ясність щодо обставин, за яких кіпрські холдингові компанії можуть отримувати оподатковуваний дохід.
Визначення оподатковуваної діяльності
Загальна позиція та практика щодо режиму справляння ПДВ із дивідендів залишаються незмінними. Просте придбання та володіння кіпрської компанії акціями інших організацій не являє собою оподатковувану підприємницьку діяльність у сенсі експлуатації активів для отримання доходу. Обґрунтуванням такого підходу є те, що дивіденди, отримані з такого володіння акціями, вважаються такими, що виникають виключно за рахунок права власності на акції, а не з форми ділової активності, здійснюваної з метою отримання доходу. Отже, підприємство, яке володіє акціями або аналогічною формою частки участі в іншій організації, не вважається таким, що здійснює оподатковувану діяльність. Однак, якщо холдингова компанія виходить за рамки простого здійснення своїх прав як акціонера та приймає активну участь у керуванні своїми дочірніми компаніями, прямо або опосередковано, це може являти собою оподатковувану діяльність. Тест для визначення того, чи існує така участь в управлінні, є об’єктивним. У практиці Європейського суду немає рішень, у яких викладено конкретні правила або прецеденти із цього питання. Кожен випадок має розглядатися індивідуально за конкретними фактами та обставинами.
В інструкції зазначено, що термін «управління» може охоплювати широке коло заходів, від організації та адміністрування до прийняття стратегічних рішень. Ці дії можуть бути виконані безпосередньо, тобто юридичною особою, що володіє акціями, або опосередковано – особою, найнятою або пов’язаною з юридичною особою, яка володіє акціями.
Будь-яка оцінка має ґрунтуватися на суті, а не на формі. Наприклад, чи здійснюють директори дочірніх компаній автономні повноваження для управління своїм бізнесом, або ж вони просто механічно затверджують рішення, прийняті на рівні холдингової компанії? Ці питання мають бути вирішені на підставі конкретних фактів, таких як ступінь дублювання або загальні повноваження директора та рішення ради директорів.
Холдингова компанія, яка має контрольний пакет акцій дочірньої компанії, явно має право впливати на процес прийняття рішень у дочірній компанії. Якщо факти вказують на те, що холдингова компанія здійснює це право, будь-які отримані дивіденди можуть вважатися винагородою за надані управлінські послуги і, отже, доходом від підприємницької діяльності.
Додатковим важливим фактором є наявність у холдингової компанії необхідних людських та інших ресурсів для надання таких послуг. В інструкції наголошується, що в деяких випадках холдингова компанія не може використовувати свої повноваження для впливу на свою дочірню компанію, тобто є пасивним інвестором із винятковою метою отримання дивідендів без участі в управлінні.
Сформована судова практика така, що участь компанії в управлінні інвестованого компанією визнається економічною діяльністю у відповідності зі статтею 3 Закону про ПДВ та статтею 9 (1) Директиви ЄС про ПДВ (2006/112 / ЄС), і тому вона обкладається ПДВ у відповідності зі статтею 5 Кіпрського Закону та статтею 2 Директиви ЄС.
Холдингова компанія, як і інші компанії, повинна зареєструватися платником ПДВ, якщо її оподатковувані поставки перевищують поріг реєстрації або вона отримує послуги від зарубіжних постачальників, які повинні враховуватися в рамках механізму reverse charge.
В іншому випадку холдингова компанія може добровільно зареєструватися. Сума вхідного ПДВ, яку холдинг може відшкодувати, ґрунтуватиметься на розподілі між його оподатковуваною та неоподатковуваною діяльністю.
