Як відомо, з 1 липня 2017 року почала повноцінно працювати система «блокування» податкових накладних, яка завдала неабияких труднощів платникам податків.
З якими діями та рішеннями контролюючих органів стикаються платники податків, як і що можна оскаржувати у зв’язку з такими нововведеннями, розбиралися фахівці Finance Business Service.
Для початку визначимося, якими нормативними актами регулюються ці відносини. Перш за все це:
– Податковий кодекс України (ст. 56 та п. 201.16. ст.201);
– Постанова КМУ від 29.12.2010 року № 1246 (в редакції Постанови КМУ від 26.04.2017 року № 341), якою затверджено Положення про порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних;
– Постанова КМУ від 29.03.2017 року № 190, якою затверджено Підстави для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації;
– Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.20107 року № 566, зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 752/30620 від 16.06.20017 року, яким затверджено Порядок роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації;
– Постанова КМУ від 04.07.2017 року № 485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Отже, якщо податкова накладна не пройшла «відсікаючі критерії», то вона підпадає під так званий моніторинг, за непроходження якого реєстрація податкової накладної зупиняється. Таким чином, перша проблема – зупинення реєстрації податкової накладної.
Надалі, якщо комісію ДФС із якихось причин не задовольнили документи та пояснення, надані платником податків з метою підтвердження зазначених у ПН показників, вона приймає рішення про відмову в її реєстрації. Отже, друга проблема – відмова в реєстрації податкової накладної.
Відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, якщо така податкова накладна відповідатиме сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення її реєстрації.
Яким чином проводиться зупинення реєстрації податкової накладної та що цьому передує, визначено в Постанові КМУ від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції Постанови КМУ від 26.04.2017 року № 341).
Пунктом 12 вказаної Постанови визначено, що відносно отриманої податкової накладної ДФС у автоматизованому режимі проводиться перевірка, в тому числі й на відповідність її критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
Пункт 17 Постанови зазначає, що в разі відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної.
Вищезазначені норми вказують на те, що за результатами автоматизованої перевірки податкової накладної контролюючим органом рішення не приймається. Має місце лише технічне інформування платника податків, про те, що реєстрацію зупинено, шляхом формування та направлення квитанції.
А тому предметом спору в судовому порядку в цьому випадку буде неправомірність дій Державної фіскальної служби України. Фактично ж на розгляд суду буде надано питання щодо відповідності податкової накладної критеріям, які дають право контролюючому органу зупиняти її реєстрацію, і тим самим «тимчасово» позбавляти платника податків формування податкових показників.
В разі, якщо платник податків вирішить не оскаржувати дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної і надасть відповідні пояснення та/або документи, а контролюючий орган прийме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, є два шляхи оскарження цього рішення: в адміністративному порядку та в судовому порядку.
Слід звернути увагу на те, що адміністративне оскарження рішення ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної відбувається у порядку, затвердженому Постановою КМУ від 04.07.2017 року № 485. Про новели оскарження в адміністративному порядку ми вже писали 18.07.2017 року.
Що ж стосується судового порядку оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, то він не відрізняється від порядку оскарження податкового повідомлення-рішення.
Більше того, з огляду на підстави прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, доказова база також мало чим буде відрізнятися від оскарження податкового повідомлення-рішення, адже фактично доведеться доводити правомірність формування податкового кредиту в розрізі реальності господарської операції. Окремо слід звернути увагу на те, що, оскільки в даному випадку в суді оскаржуються дії та рішення центрального органу виконавчої влади (Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади – п. 1 Постанови КМУ від 21.05.2014 р. № 236), то, в силу положень ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається колегіально, як правило, у складі трьох суддів.
Підсумовуючи, можна зазначити, що в разі зупинення реєстрації податкової накладної оскаржуються дії Державної фіскальної служби України в судовому порядку, а в разі відмови в реєстрації податкової накладної оскаржуються рішення Державної фіскальної служби України в адміністративному або судовому порядку.
Наразі судова практика з цих питань ще не склалася, а тому ми продовжуємо уважно стежити та брати участь у формуванні та напрацюванні цієї практики.