З 1 січня 2021 року набувають чинності норми щодо правил контрольованих іноземних компаній, імплементовані Законом №466. Донині, норми Закону, уникаючи однозначних формулювань, зобов’язували контролюючих осіб звітувати про КІК починаючи з 2021 року. Прийнятий 17 грудня законопроект №4065 не тільки вніс певну конкретику, а й відстрочив застосування правил КІК на один рік.
Першим звітним роком для звіту про КІК вказано 2022 рік. При цьому, контролюючі особи можуть подати звіт про контрольовану компанію за 2022 та 2023 роки одночасно із поданням у 2024 році річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік. У такому звіті вказується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, який підлягає оподаткуванню в Україні (коригування застосовуються також з 2023 року).
Законопроект однозначно закріпив звільнення від штрафних санкцій і пені за порушення правил визначення прибутку КІК за результатами за період з 2022 по 2023 роки.
Також до 2023 року включно при визначенні контролюючої особи, критерій володіння часткою в іноземній компанії спільно з іншими резидентами України складатиме 25%. З 2024 року для визнання особи контролюючою достатньо буде лише 10% володіння.
Стосовно безподаткової ліквідації контрольованої іноземної компанії, положення Закону №466 щодо можливості безподаткової ліквідації у тому випадку, коли фактичний власник – резидент України одержує ліквідаційну масу через номінального власника, були неоднозначними. Формально це було можливо, однак, перед ініціюванням процесу ліквідації все ж рекомендували змінювати номінального власника на реального бенефіціара. Тепер, згідно з положеннями Законопроекту №4065, ліквідаційна маса звільняється від оподаткування, у тому числі, за умови її отримання від номінального власника.
Однак, процедура безподаткової ліквідації не поширюється на іноземні компанії і утворення без статусу юридичної особи, якщо вони створені після 23 травня 2020 року.
Також законопроектом №4065 була істотно обмежена сфера застосування тесту ділової мети.
Відтепер тест ділової мети з 2022 року застосовується до операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), якщо контрагентами виступають нерезиденти, зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях, а також до операцій з нарахування роялті на користь будь-яких нерезидентів – незалежно від того, є вони резидентами низькоподаткових юрисдикцій чи ні.