Мабуть не має такого платника податків, що веде активну господарську діяльність, і який би не стикався із таким поняттям, як податкове правопорушення, і не відчув би на собі в тій чи іншій мірі його наслідки.
Податковий кодекс України визначає, що податковим правопорушенням є – «протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.».
Як і будь-яке правопорушення, податкове правопорушення тягне за собою певну відповідальність. Статтею 111 ПКУ визначено три види відповідальності:
- фінансова
- адміністративна
- кримінальна
Будь-які норми матеріального права, реалізуються через призму норм процесуального права, в тому числі і застосування певного виду відповідальності здійснюється за певною процедурою. Таким чином, треба розмежовувати та чітко розуміти, за яких умов та обставин настає фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність.
Слід мати на увазі, що статтею 212 ПКУ передбачено, що поряд із притягненням до фінансової відповідальності платника податків, до його посадових осіб може бути застосовано адміністративну або кримінальну відповідальність. Іншими словами, відповідальність може нести як сам платник податків (підприємство) так і його посадова особа (директор).
В чому різниця, між фінансовою, адміністративною та кримінальною ?
Фінансовою санкцією може бути лише штраф та/або пеня, за порушення норм податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Адміністративна відповідальність настає лише за правопорушення передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, і має набагато більше засобів впливу (варіантів стягнення).
Кримінальна відповідальність настає в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Що можна віднести до податкових правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність?
Кримінальна відповідальність
| Стаття ККУ | Суть порушення | Санкція (відповідальність) |
| 204 | Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. | Штраф від п’яти тисяч до позбавлення волі на строки до десяти років з конфіскацією майна, з вилученням та знищенням незаконно виробленої або придбаної продукції, обладнання для її виготовлення. |
| 209 | Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. | Позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. |
| 209-1 | Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. | Штраф від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. |
| 212 | Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). | Штраф від трьох тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. |
| 212-1 | Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. | Штраф від однієї тисячі до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. |
Адміністративна відповідальність
| Стаття КУпАП | Суть порушення | Вид стягнення |
| 163-1 | Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків. | Штраф від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 163-2 | Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). | Штраф від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 163-3 | Невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів. | Штраф від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 163-4 | Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи. | Штраф від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 164-2 | Порушення законодавства з фінансових питань. | Штраф від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 165-1 | Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. | Штраф від тридцяти до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 165-3 | Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. | Штраф від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 165-4 | Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. | Штраф від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
| 165-5 | Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. | Штраф від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
Таким чином, при вчиненні правопорушення в сфері оподаткування, може бути застосована наступна відповідальність:
| Вид відповідальності | ||
| Фінансова | Адміністративна | Кримінальна |
|
|
|
Слід звернути увагу на те, що виявлення фактів правопорушення в сфері оподаткування здійснюється за результатами проведеної перевірки платника податків, і вже враховуючи склад та тяжкість неправомірних дій платника податків, встановлюється наявність фінансового, адміністративного або кримінального правопорушення. У свою чергу право на проведення таких перевірок надано податковим органам, які здебільшого і є ініціаторами їх проведення.
Проте, слід мати на увазі, що в певних випадках, ініціатором та учасником перевірок можуть бути і правоохоронні органи. Так, п. 3 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено, що оперативні підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності мають право – порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.
Таким чином, як бачимо, ініціатором та учасником перевірки можуть бути не тільки податкові органи, але і працівники оперативних підрозділів правоохоронних органів.
Проте, повноваження правоохоронних органів, щодо участі у перевірках, не розповсюджуються на перевірки, предметом яких є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів. Це є виключними повноваженнями податкового органу.
Але не слід забувати, якщо, контролюючим органом, за результатами перевірки буде встановлено, що в порушеннях норм податкового законодавства є склад злочину, зазначені данні передаються в відповідні правоохоронні органи, які і вирішують питання щодо порушення кримінального провадження.
Таким чином, знаючи склад податкового правопорушення, його ступень тяжкості, можна визначитися і з тим, до якої відповідальності може бути притягнуто платника податків та/або його посадових осіб. Ця інформація має бути корисною, адже надає змогу розуміти, чи не здійснюють в даному випадку контролюючі або правоохоронні органи необґрунтований та тиск на платника податків, і чи не є їх дії протиправними.