В рамках імплементації правил BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) в українське законодавство, Закон №466 деталізував визначення бенефіціарного власника доходу, а також ввів наскрізний підхід («look-through approach») при застосуванні двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування.
Бенефіціарний власник доходу – особа, яка не тільки має право на отримання доходу, а також є вигодонабувачем такого доходу, тобто має право фактично розпоряджатися доходом, а також не має договірних або фактичних зобов’язань передати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. Закон передбачив також невичерпний перелік ознак, які можуть свідчити про виконання особою посередницьких функцій щодо такого доходу.
Якщо двосторонньою угодою з відповідною країною для певного виду доходу передбачено, що одержувач доходу повинен бути бенефіціаром щодо такого доходу, необхідно підтвердити бенефіціарність такого одержувача. В основному, угоди містять вимогу щодо бенефіціарності у статтях щодо дивідендів, відсотків і роялті. Статус бенефіціара можна підтвердити за умови відповідності наступним критеріям:
- має достатньо повноважень користуватися і розпоряджатися таким доходом;
- не передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи;
- виконує суттєві функції, використовує значні активи та несе суттєві ризики за такою операцією;
- має відповідні ресурси, необхідні для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаними з отриманням відповідного виду доходу, які покладаються на нього у зв’язку із здійсненням такої операції.
Під поняттям «відповідні ресурси» мається на увазі достатня кількість кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатній власний капітал і т.д.
Наявність однієї з перерахованих ознак має випливати з умов договору або прямо вказуватися в договорі або іншому документі, який складається на підставі договору. Крім того, статус бенефіціара можна підтвердити іншими документами, наприклад, ліцензіями або офіційним листом компетентного органу.
Стосовно наскрізного підходу, в разі, якщо нерезидент – безпосередній одержувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним власником такого доходу, при виплаті такого доходу застосовуються положення двосторонньої угоди України з країною, резидентом якої є реальний бенефіціар такого доходу. Застосування положень угоди здійснюється в частині звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку. Для застосування наскрізного підходу необхідно надати наступні документи:
а) заяву від безпосереднього одержувача доходу про відсутність у нього статусу бенефіціара, а також про наявність зазначеного статусу у реального бенефіціара;
б) заяву від реального бенефіціара про наявність у нього статусу бенефіціара, а також підтверджувальні документи і довідку про резидентність.
Зверніть увагу, що зазначені зміни вступили в силу з моменту опублікування Закону, тобто з 23 травня 2020 року.