У зв’язку з прийняттям законодавства про КІК в Україні, до нас все частіше звертаються клієнти з питаннями щодо добровільної ліквідації компаній з обмеженою відповідальністю, які зареєстровані і існують відповідно до законодавства Кіпру.
У цій статті ми розкриємо основні моменти, які необхідно врахувати перед початком і в процесі ліквідації компанії, зареєстрованої згідно із законодавством Кіпру.
Усі питання, що стосуються реєстрації, діяльності та ліквідації компаній регулюються Главою 113 Закону Кіпру про компанії (Cyprus Companies Law, Cap. 113) (далі за текстом – Закон).
Відповідно до положень Закону компанія може бути добровільно закрита:
(а) коли період, якщо такий є, встановлений для існування компанії у статуті, закінчується, або коли відбувається подія, якщо таке є, при настанні якої у статуті передбачено, що компанія повинна бути розпущена, і компанією на загальних зборах прийнято рішення про добровільне припинення діяльності;
(б) якщо компанія приймає спеціальне рішення про добровільну ліквідацію;
(в) якщо компанія приймає позачергове рішення про те, що вона не може в силу своїх зобов’язань продовжувати свою діяльність, та її рекомендується припинити.
Відповідно до положень Закону поняття «рішення про добровільну ліквідацію компанії» має на увазі рішення прийняте відповідно до одного з вищевикладених пунктів.
Добровільна ліквідація може відбуватися або на підставі рішення учасників, або відповідно до рішення кредиторів. Різниця між добровільною ліквідацією учасниками і добровільною ліквідацією кредиторами полягає у тому, що у першому випадку існує вимога про платоспроможність компанії, на відміну від другого, що зазвичай означає, що компанія не може виплатити свої борги через недостатність активів. Залежно від того, ініційована процедура учасниками або кредиторами, процедури розрізняються.
Добровільна ліквідація учасниками:
Добровільна ліквідація учасниками – це процедура, за якої акціонери платоспроможної компанії приймають рішення про ліквідацію компанії. Попередньою умовою для цієї процедури є те, що директори Компанії роблять встановлену законом заяву про платоспроможність, заявивши, що компанія зможе повністю виплатити свої борги протягом не більше 12 місяців від початку процедури ліквідації. До заяви про платоспроможність додається Звіт про активи та зобов’язання на дату такої заяви. Крім того, повинно бути скликано загальні збори компанії, щоб акціонери компанії прийняли спеціальне рішення, яке вказує, що компанія повинна бути ліквідована добровільно і має бути призначений ліквідатор. Після свого призначення Ліквідатор зобов’язаний перевірити і описати активи компанії, які будуть реалізовані, щоб розрахуватися з усіма кредиторами, а будь-які надлишки, будуть перераховані акціонерам.
Як тільки Ліквідатор завершить справи компанії, він скликає заключні загальні збори, в ході яких він представляє учасникам компанії остаточні ліквідаційні звіти і дає пояснення щодо проведення Ліквідації. Звіти, в свою чергу, повинні бути представлені Реєстратору компаній, і протягом трьох місяців з моменту подачі відповідних звітів компанія буде вважатися ліквідованою.
Добровільна ліквідація кредиторами:
Добровільна ліквідація кредиторами ініціюється, коли компанія, слідуючи спеціальним рішенням учасників про ліквідацію і призначення ліквідатора, скликає у той же день збори кредиторів, на яких приймається рішення про добровільну ліквідацію і призначення Ліквідатора, яке затверджується кредиторами. Кредитори можуть також прийняти рішення про призначення інспекційної комісії. Добровільна ліквідація кредиторами застосовується у разі неплатоспроможності компанії.
Незабаром після призначення Ліквідатора директори Компанії зобов’язані надати Ліквідатору Звіт про активи та зобов’язання і, як правило, інформацію про стан справ компанії.
Як і в інших процедурах ліквідації, Ліквідатор зобов’язується підтверджувати отриману інформацію, а також визначати місцезнаходження і проводити аудит активів для цілей врегулювання, частково або повністю, вимог усіх кредиторів відповідно до положень закону щодо класифікації боргу. Крім того, і за умови, що процедуру ліквідації не буде завершено протягом одного року з моменту її початку, Ліквідатор зобов’язаний скликати річні загальні збори учасників і кредиторів компанії і представити їм свій звіт про проведення процедури ліквідації компанії і статус готовності ліквідаційного звіту. Після завершення процедури ліквідації Ліквідатор скликає підсумкові загальні збори акціонерів і кредиторів компанії для надання остаточної звітності. Вона ж, у свою чергу, буде надана Реєстратору компаній, і компанія буде вважатися ліквідованою протягом трьох місяців з моменту подачі звітів.
Терміни добровільної ліквідації компанії становлять від 8 до 12 місяців.
Загальним питанням для всіх ліквідаційних процедур є пріоритет погашення боргів. Слід зазначити, що, як правило, усі ліквідаційні збори і витрати оплачуються з надходжень від процедури ліквідації до виплати всіх інших боргів.
Крім того, преференційні борги, які включають усі місцеві податки і збори, а також заробітну плату і компенсації співробітникам, виплачуються авансом усім незабезпеченим кредиторам відповідно до положень, що містяться в законі.
Вимоги забезпечених кредиторів задовольняються незалежно від порядку виплати всіх інших боргів за рахунок виручки від продажу активів, якого стосується забезпечення.
Загалом положення про процедури ліквідації на Кіпрі ясні і гнучкі, не дивлячись на відсутність окремого закону або правил стосовно неспроможності (банкрутства) компаній. Проте, беручи до уваги складність таких справ, особливо у поточних ринкових умовах, Закон потребує змін, особливо щодо транскордонного банкрутства. Зокрема, стало очевидним, що, хоча на Кіпрі застосовуються положення Регламенту 1346/2009 від 29 травня 2000 року, що стосуються регулювання провадження у справі про неспроможність в ЄС, закон не містить положень щодо міжнародної транскордонного банкрутства.