У вівторок на зустрічі міністрів фінансів Європейського Союзу було затверджено довгоочікуваний список держав із низькими податками, в який увійшли 17 країн. Це відбулося у Брюсселі 4 грудня 2017 року після 10 місяців розслідування та двох років боротьби за отримання національної підтримки ЄС.
Отже, до “чорного списку” офшорів ЄС увійшли: Американське Самоа, Барбадос, Бахрейн, Гренада, Гуам, Макао, Маршаллові острови, Монголія, Намібія, Палау, Панама, ОАЕ, Самоа, Сент-Люсія, Тринідад і Тобаго, Туніс і Південна Корея.
Примітно, що до переліку не включено британські заморські території, такі як Кайманові острови і Бермуди, хоча вони були в попередньому списку від червня 2015 року. Методологію занесення країн до списку 2015 року було жорстко розкритиковано, що призвело до необхідності відмовитися від старої версії і замінити її новою.
Разом із тим, реальна активність спрямована на 47 країн, які були включені до так званого «сірого списку» та обіцяють внести зміни до своїх систем оподаткування з метою приведення їх у відповідність до вимог ЄС, а також поліпшити співпрацю в питаннях обміну інформацією та розкриття інформації. Саме до цього списку увійшли Бермуди, Вануату, Гернсі, Джерсі, Кайманові острови та острів Мен (на всіх зазначених територіях діє корпоративний податок у 0%).
Шість територій, зазначених вище, були виділені, оскільки провалили найважливіший тест – справедливе оподаткування. Так, саме там відбувається заохочення створення офшорних структур, які залучають прибуток, але не ведуть будь-якої реальної економічної активності. Закони цих територій дозволяють компаніям отримувати прибуток, не здійснюючи діяльність на своїх територіях.
Країни, внесені до «сірого списку», обіцяють до кінця 2018 року (або до кінця 2019 для країн, що розвиваються) внести зміни до свого законодавства з метою усунення податкової дискримінації, досягнення прозорості (транспарентності) тощо. Планується, що процес буде контролюватися загадковим органом під назвою Група європейського кодексу поведінки щодо оподаткування бізнесу. Ця група буде складатися з податкових експертів різних країн під керівництвом італійського чиновника Фабріціо Лапекорелли.
У разі, якщо зміни по країнах не будуть помітні, вони потраплять до “чорного списку”, який буде оновлюватися щороку.
Звичайно ж, обидва списки було розкритиковано в частині виключення найвідоміших низькоподаткових юрисдикцій. Але саме вони з’явилися безпосередньо після розкриття Панамських документів і так званого «Райського досьє», – документів, які пролили світло на те, як компанії і фізичні особи приховують свої статки від податкових органів на рахунках офшорних компаній по всьому світу.
Для визначення, чи є конкретна країна «юрисдикцією, що не співпрацює», Європейський Союз використовував такі критерії як податковий режим, ставки оподаткування, і те, чи дозволяє податкова система заохочувати транснаціональні корпорації в їх прагненні несправедливо переносити свій прибуток у країни з нижчими ставками податків з метою уникнути більш високих зборів в інших країнах. Зокрема, мова йде про держави, які пропонують ставку корпоративного податку іноземним компаніям на рівні 0%.
Країни-члени ЄС були змушені вирішити, які дії вчинити стосовно порушників. Як результат, на своїй зустрічі у вівторок міністри фінансів ЄС ухвалили рішення обкладати податком у джерела транзакції по перерахуванню коштів на низькоподаткові країни, а також застосовувати інші фінансові санкції. Так, наприклад, прибуток не може перераховуватися, якщо його «замасковано» під відсотки по кредиту або роялті без обкладання податком у країні походження. Крім того, податкові інспектори можуть прийняти рішення перевірити будь-які структури, до яких входять країни зі списку. В принципі, багато хто це вже робить.
ЄС закликає свої країни-члени приймати так звані активні «захисні дії» проти країн, які відмовляються реформувати свої податкові системи.
Так, наприклад, британська благодійна компанія Оксфам (Oxfam) тижнем раніше опублікувала свій власний список із 35 країн, які, на думку компанії, повинні бути внесені до “чорного списку”.
Що на нас чекає із прийняттям нового списку?
Із країн, включених до «чорного списку», найбільш популярна серед українських «споживачів» Панама. Разом із тим, можна відзначити, що і ОАЕ останнім часом користується все більш активним попитом на ринку.
Панама цікава клієнтові, тому що ціни на послуги в цій юрисдикції відносно невисокі. Також Панама відома відсутністю прозорості бізнесу, що йде врозріз із рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку.
Що стосується ОАЕ, то тут цікавими для клієнтів є вільні економічні зони, які діють практично в усіх Еміратах. Компанії, зареєстровані в таких зонах, звільнені від оподаткування, так само, як і співробітники таких компаній. Інформація про компанію, її акціонерів і директорів не доступна, оскільки реєстр компаній закритий. Для ведення певного виду діяльності на території ОАЕ компанія зобов’язана отримати ліцензію. Але за межами Об’єднаних Арабських Еміратів компанія може вести будь-яку діяльність без ліцензії.
Звичайно ж, затвердження списку вплине на взаємини, які роками встановлювалися між компаніями, а також на транзакції, які між ними проводилися. Разом із тим, ми очікуємо, що це не зупинить діяльність груп компаній, а, навпаки, буде спонукати до пошуку нових варіантів ведення бізнесу з урахуванням потреб клієнта.
