У 2018 році українське податкове законодавство зазнало ряду змін. Проаналізувавши Закон України № 2245-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році”, який набув чинності з 1 січня, ми вирішили звести докупи найбільш суттєві реформи і підвести підсумки. Цьому і буде присвячено даний випуск нашого блогу.
Загальні зміни
Ключові зміни щодо загальних норм податкового права включають у себе:
- виключення з визначення «безнадійної заборгованості» заборгованості фізосіб, прощеної кредитором;
- введення нового поняття «синдикований фінансовий кредит»;
- уточнення визначення «пов’язаних осіб» для цілей ТЦУ;
- введення терміна «нова свердловина» з метою регламентування застосування пільгових ставок рентної плати на видобуток природного газу;
- розширення переліку платежів, що не розглядаються в якості роялті-платежів за передачу права на поширення ОІВ без права на їх відтворення;
- уточнення визначення середньозваженої роздрібної ціни;
- запровадження для платників податків зобов’язання щодо забезпечення зберігання документів протягом щонайменше 1095 днів (для документів та інформації щодо ТЦУ – щонайменше 2555 днів) із дня подання відповідної податкової звітності;
встановлення для посадових осіб контролюючих органів відповідальності перед державою за заподіяння шкоди платникам податків (у регресному порядку).
Що змінилося в системі оподаткування податком на додану вартість?
Одна з істотних змін стосується визначення терміна “касовий метод”. Якщо раніше поняття передбачало застосування дати виникнення права на податковий кредит, то з цього року застосовується дата віднесення суми до податкового кредиту.
Друге нововведення – розширення сфери застосування 7-відсоткової ставки ПДВ при імпорті в Україну та продажі медичних виробів. Нагадаємо, що до цього року дана пільга застосовувалася лише до виробів із переліку, складеного Кабміном. Тепер ставка 7% поширюється на всі вироби, що внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів і дозволені для продажу та застосування в Україні.
Крім усього іншого, цим Законом уточнено пільги з податку на додану вартість для книжкової продукції. А саме – продаж українських дитячих книжкових видань об’ємом до 48 сторінок повністю звільняється від податку.
Звільнення від ПДВ тепер поширюється і на поставку програмного забезпечення у всіх формах, включаючи електронну і через посилання на скачування або коди активації. Виняток становлять випадки, коли плата за програмну продукцію є роялті. При цьому було відкориговано поняття “роялті” та “програмна продукція”.
Ще одне важливе нововведення – надання платнику податків можливості взяти розстрочку сплати ПДВ на строк, що не перевищує 24 календарних місяці, без нарахування відсотків, пені і штрафів, при імпорті в Україну обладнання зі встановленого законом переліку в порядку, встановленому КМУ. Контролюючий орган буде надавати розстрочки до 1 січня 2020 року за заявами платників. Варто зазначити, що у випадку відчуження, передачі в оренду, суборенду або передачі права володіння, користування таким обладнанням платник податків зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання та пеню.
Корпоративний податок у 2018 році
Головними реформами щодо податку на прибуток у 2018 році стали:
- встановлення 60-денного звітного періоду для подання річної декларації;
- уточнення критеріїв віднесення підприємства до категорії великого платника податків;
- розширення переліку осіб-нерезидентів, на яких поширюється обмеження на включення до складу витрат суми, яка не перевищує 30% від оплати;
- надання можливості віднесення до витрат сум, виплачених неприбутковим спортивним організаціям, проте не більше 8% від оподатковуваного прибутку за минулий звітний рік;
- суттєве реформування правил ТЦУ (кардинальна зміна процедур контролю та звітності, а також критеріїв і суб’єктів контролю).
Нові звільнення стосовно єдиного податку
Платники єдиного податку на прибуток у 2018 році звільняються від сплати авансового внеску при виплаті дивідендів, при цьому до доходу платника податку на прибуток включається сума отриманих від єдиноподатника дивідендів.
Також розширено перелік суб’єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку ІV групи: тепер до них зараховано виробників м’яса курей, а також їстівних субпродуктів домашніх курей та їх яєць.
Вводиться податок на репатріацію виплат платників єдиного податку на користь нерезидентів.
Що змінилося в частині вимог до неприбуткових організацій?
Починаючи із 2018 року, релігійні організації можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових організацій у разі порушення:
- вимог щодо створення і реєстрації;
- вимог щодо використання прибутку.
Для того, щоб потрапити до Реєстру неприбуткових організацій, релігійній організації достатньо виконати лише вимоги щодо утворення та реєстрації у визначеному законом порядку.
Місцеві податки по-новому
Тепер зведену інформацію щодо розмірів і дат встановлення ставок місцевих податків, а також зборів та НУО на відповідних територіях можна буде побачити на офіційному сайті Державної фіскальної служби.
Однією із ключових змін до відносин місцевих податків є скасування відповідальності платників місцевих податків у разі неотримання ними повідомлення-рішення.
Крім того, скасовано обмеження на застосування пільги по сплаті земельного податку у відношенні одно виду ділянки.
Оновлена система оподаткування представництв
Основні положення системи оподаткування представництв у 2018 році можна звести до наступного:
- Господарські операції, що проводяться між нерезидентом і його постійним представництвом на території України, визнаються контрольованими, якщо їх обсяг не перевищує 10 000 000 гривень за відповідний податковий (звітний) рік (без урахування непрямих податків).
- Доходи компаній-нерезидентів, які ведуть діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються на загальних підставах, при цьому останні прирівнюються до платників податків, що функціонують незалежно від таких нерезидентів.
- У разі, якщо нерезидент провадить діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
- Якщо прибуток, отриманий нерезидентами, із джерелом походження з України неможливо визначити шляхом прямого підрахування, оподатковуваний прибуток визначається як різниця між доходом та витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
