7 травня в Будапешті почала свою роботу 43-тя щорічна конференція Міжнародної організації комісій із цінних паперів (IOSCO). Україну на конференції представляє голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв.
Під час роботи профільних комітетів і регуляторних семінарів Тимур Хромаєв вказав, що регулюючий орган виступає за прийняття рішення про визнання криптовалют в якості фінансових інструментів. Чиновник вважає, що Україна вже пройшла «точку неповернення» щодо даного питання і прийшов час для його розгляду фінансовим регулятором країни.
Очікується, що український регулятор із цінних паперів поставить питання про статус криптовалют на наступному засіданні Ради фінансової стабільності у Києві. Голова НКЦПФР України вважає, що цифрові валюти мають бути визнані фінансовими інструментами. Таке рішення дозволить легалізувати криптоодиниці у країні, хоча і не у всіх їхніх можливих функціях.
«Я вважаю, що дуже вчасно буде розглянути питання про визнання деяких криптоодиниць в якості фінансових інструментів в ході майбутнього засідання Ради фінансової стабільності», – написав Хромаєв на своїй сторінці у Facebook. Він також наполягав на тому, що орган має виробити підходи до регулювання «крипто-афілійованої» діяльності та ініціювати відповідні законодавчі процедури.
Тимур Хромаєв відзначив активний розвиток криптоіндустрії в Україні, яка, за його словами, вже встановила певні стандарти та правила ведення бізнесу. Він також підкреслив: «“Точка неповернення” вже в минулому. Криптоіндустрія стає невід’ємною частиною економічних і фінансових відносин».
Тому Хромаєв вважає, що для вирішення існуючих проблем необхідні адаптація та юридичне визнання цього сектора фінансовими регуляторами країни. Голова НКЦПФР пропонує розглянути криптоактиви та операції з ними в рамках існуючих правил, «заснованих на принципі та суті, а не на формі». Він також закликав формулювати нові правила у відповідь на динамічний розвиток галузі.
Більш того, Хромаєв вказав на те, що міжнародна спільнота не приймає загальних стандартів регулювання криптоіндустрії. Тому правила слід визначати національним законодавством.
З нашого боку, хотілося б відзначити той факт, що в цілому та зокрема немає реального прогресу в напрямі регулювання ринку криптовалют.
У парламенті України з жовтня минулого року знаходяться на розгляді три закони: проект закону «Про обіг криптовалюти в Україні», законопроект «Про стимулювання ринку криптовалютних операцій та їх деривативів» та додатковий проект поправок до Податкового кодексу України, метою якого є регулювання оподаткування крипто-доходів і прибутку. На сьогоднішній день не було досягнуто ніякого реального прогресу щодо прийняття довгоочікуваного законодавства.
Ще в листопаді 2017 року НКЦПФР заявила, що використання терміна «криптовалюта» в новому законодавстві «необгрунтоване». Комісія зазначила, що, згідно з чинним законодавством України, криптовалюта не може бути прийнята в якості електронних грошей, іноземної валюти, цінних паперів або сурогатів грошей. Комісія чітко застерегла: «ризики втрати коштів при здійсненні операції з криптовалютою надзвичайно високі. Всі, хто планує вкладати власні кошти у криптовалюту, повинні усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик. Все це може бути, на наш погляд, охарактеризовано тільки відсутністю якоїсь чіткої позиції НКЦПФР стосовно даного питання.
Свого роду позитивну тенденцію регулятора можна було спостерігати вже навесні 2018: у березні цього року виконавча влада в Києві зробила кроки щодо легалізації майнінгу як економічної діяльності. Міністр економіки України доручив кільком міністерствам, відомствам і Національному банку підготувати необхідні документи для включення майнінгу до державного реєстру економічної діяльності. На жаль, результатів поки немає.
Більш того, судячи з того, що сама НКЦПФР заявляє про те, що вона як фінансовий регулятор України продовжує опрацювання питання правового статусу криптовалют і законодавчого врегулювання операцій із ними, беручи до уваги позицію регуляторів інших країн і останні тенденції розвитку таких технологій, чекати введення криптовалюти до правового поля України, вочевидь, доведеться довго.
Хоча, оскільки голова НКЦПФР вказав на той факт, що міжнародна спільнота не приймає загальних стандартів регулювання криптоіндустрії і тому правила слід визначати національним законодавством, для України вектор визначення правової природи криптовалюти може змінитися.